Deadlight

Рутинну сесію в Left 4 Dead та чергову серію Walking Dead, заповзято потираючи руки в очікуванні запуску Black Ops 2, закріплено епізодом TWD на iPad і новим трейлером World War Z з Бредом Піттом – живі мерці давно вже стали невід'ємною частиною масової культури. Тому і неймовірно стильний платформер Deadlight від молодої іспанської студії Tequila Works без проблем впишеться у твою буденність.

Для цього, щоправда, варто згадати одну річ: у хороших постановках, зомбі обов'язково повинні відходити десь на задній план, залишаючи місце на авансцені для ватаги офіс-менеджерів, які хапаються за бейсбольні булави і дробовики, намагаючись вижити у пост-апокаліптичному світі. По-суті, «ходячі мерці» - це кульгаві напіврозкладені лакмусові папірці, через яких сценаристи намагаються розібратися, як прості обивателі поводилися б ушокових умовах зомбі-катастрофи. Почасти, головну небезпеку в такому світі становлять навіть не рухливі трупи, а саме люди, жадібність та жорстокість яких, під впливом «кінця світу», досягли жахливого рівня. Так от, Deadlight – ледь не зразкова у цьому плані гра.

У першій же сцені наш протаґоніст Ренделл Уейн змушений вбити свою, погризену супутницю і, ризикуючи життям, залишається прикривати відступ решти своєї групи. Героїв спонукає лише одна мета – дістатися до єдиної безпечної зони у всіх околицях мертвого Сіетла, там вони могли б знайти і перепочинок, і припаси, і, цілком можливо, родину Рендела. Більшу частину шляху від західно-американського кантрісайду до узбережжя Тихого океану, однак, нам доведеться здолати самостійно. Під час своєї подорожі Ренді побачить усі жахи нового світу, на кшталт завалених трупами вулиць, божевільного, який мешкає у каналізації, чи психів-ренеґатів з «Нового закону».

Подивитись на все це очима самого Уейна у нас, проте, не вийде. Deadlight – це пласка стрибанка (двовимірний платформер), тому за просуванням персонажів ми спостерігатимемо у профіль. Незважаючи на це, зв'язок із протаґоністом – насамперед завдяки чутливому керуванню, прекрасній озвучці та майстерно написаними щоденниками головного героя – відчувається досить серйозним.

За канонами жанру, граючи у Deadlight, найчастіше будеш тиснути на кнопку, що відповідає за стрибок. Ігровий процес гри більше, ніж повністю будується саме на різнорівневих головоломках, подекуди вплітаючи у себе сутички із зомбі, застосування зброї середньої дальності та нехитрі завдання на уважність. Цей аспект, ніде правди діти, точно найслабший у проекті – загадки не завжди достатньо очевидні, протаґоніст частенько не дострибує до наступної платформи, а для того, щоб підрахувати кількість моментів, які пройти з першого разу просто неможливо – не тому, що у гравця не зовсім прямі руки, а через стійке бажання розробників – не вистачає пальців на руках.

Deadlight - відверто кажучи, не найкращий платформер, але як твір мистецтва він дуже близький до ідеалу. Чудовий візуальний стиль, у якому одразу ж вгадується симбіоз коміксу Walking Dead та геніальної Limbo, проявляється буквально на кожному етапі. Ретельно змальована атмосфера сірого Сіеттла, втілена у моторошних вулицях з тисячами покинутих автомобілів, порожніх запилених квартирах і смертельних лабіринтах у каналізації, по-справжньому змушує перейнятися усіма принадами кінця світу. Урешті-решт, як для стрибанки, подання сценаріюу «Мертвому Світлі» здійснено на дуже високому рівні.У самому сюжеті мало оригінального – розробники не соромляться відверто цитувати звичні для сетінґу епізоди, але ідея з жагою до життя, що тоненькою ниточкою проглядається крізь усе проходження, втілена іспанцями просто таки майстерно.

Мабуть, найвлучнішим епітетом, яким можна охарактеризувати Deadlight, буде «стильний». Це гра, яку ти із задоволенням пройдеш за кілька вечорів, помилуєшся розкішною картинкою, помітиш купу алюзій до інших творів із зомбі-тематикою -хоч декілька разів і кинувши ґеймпад об стіну – і, головне, задумаєшся про дещо важливе, не пошкодувавши витрачені $10 (хочеш менше - чекай на розпродажі в Steam). А потім можна і знову у Left 4 Dead.

Автор: Ярослав "YarekD" Друзюк

Коментар редакції