Dead Mountaineer Hotel

Творчість братів-письменників Аркадія та Бориса Стругацьких для більшості шанувальників фантастики не потребує представлення. Багато хто читав їхні цікаві і оригінальні твори, ще більше людей чули про них, ну, а хто не чув, той точно ще почує. Цікаво, що письменницькою діяльністю Стругацькі займались в основному в радянські часи. Ну, принаймні тоді вийшли їхні найвідоміші роботи. Ще тоді твори письменників активно (хоч і не дуже успішно) екранізовувались. Як наслідок, талановиті фантасти стали відомі не лише на території країн колишнього СРСР, але й далеко за його межами.

Дорога до готелю. Хто відразу помітив льодоруб - візьміть з полиці пиріжок

З плином часу, творчість Стругацьких почала завойовувати і екрани комп’ютерів. Мабуть, найпродуктивнішим у цьому плані вийшов 2007 рік, коли впродовж кількох місяців вийшли ігри за мотивами романів «Важко бути богом», одразу три гри за мотивами роману «Населений острів», українська гра «S.T.A.L.K.E.R», яка активно використовує окремі елементи роману «Пікнік на узбіччі»… Власне, завдяки останній якось непомітно для більшості ігрової аудиторії пройшла ще одна ігроїзація творчості Стругацьких.

Славнозвісний готель

Повість «Готель «Мертвий Скелелаз» («Отель «У погибшего альпиниста» – так в оригіналі звучить назва) була написана ще в далекому 1970 році і швидко набрала культового статусу.

У 1979 році естонці зліпили екранізацію. У автора цієї рецензії склалося враження, що фільм знімали учасники якогось аматорського гуртка – настільки сухою і кривою вийшла стрічка. Оцінювання фільму (як і гри, до речі) було абсолютно неупередженим, оскільки повість прочитана не була. Однак, незважаючи на низьку якість, фільм однаково здобув славу.

Живий він чи...

Нове перевтілення повісті відбулось у 2007 році, тепер вже у вигляді комп’ютерної гри в жанрі «квест». І, як то не дивно, до цього приклали руку знову не росіяни, а українці з київської компанії «Electronic Paradise», яка ліпить ігри і комп’ютерні програми ще з 1995 року. На їхньому рахунку, зокрема, ігроїзація російського мультфільму «Троє з Простоквашино». Ігроїзувати українські твори вітчизняні розробники беруться поки неохоче. Може воно й на краще – те, що одесити зробили з серією мультфільмів «Про козаків» і досі згадується як дуже страшний сон.

Детектив

Отже, головний герой гри, інспектор поліції на ім’я Петер Ґлебскі (єврей, навіть не сумнівайтесь), бере довгоочікувану відпустку і вирушає в готель «Мертвий Скелелаз», що розмістився посеред живописних засніжених гір у… еееее… У якій країні відбуваються події роману, автори не вказали, але в грі усі написи російською, тому… Коротко кажучи, головний герой швидко знайомиться з місцевими легендами, точніше з історією про загиблого скелелаза (на честь якого і названо готель), з постояльцями і незабаром розуміє – спокійний відпочинок йому не світить: мешканці готелю скаржаться, що в них зникають речі, що за ними хтось стежить. Головного героя відразу по приїзді хтось замикає у готельному номері, єдину дорогу до готелю завалює снігова лавина... А невдовзі за загадкових обставин гине один із постояльців… Починається детективна історія з неочікуваними поворотами і оригінальною розв’язкою.

З цього моменту починається фантастика

Автор даної рецензії не знає, наскільки точно гра слідує сюжету першоджерела, бо не читав повісті. Але ті хто мав таку можливість, заявляють, що гра переказує сюжет досить чітко, настільки, наскільки дозволяє жанр відеогри. Хай там як, а витвір «Electronic Paradise» викликав бажання прочитати першоджерело. Що ж, чекаємо українського перекладу. Хе-хе.

Хай живе атмосфера! І графіка!

Буквально з перших секунд "Готель "Мертвий Скелелаз" затягує в неперевершену атмосферу. Саме в атмосферу, а не в гущу подій, оскільки більшість з того, що було описано в попередньому розділі розгортається протягом гри. Можливо, цікавість викликає сюжет і ігровий світ - розслідування злочину в межах одного готелю, ще й на відлюдді звучить саме по собі цікаво. Власне, події в грі спочатку розгортаються неквапно - після нетривалого ознайомлення нам дається завдання: відігнати машину в гараж. Для цього потрібно знайти ключ від замка, замок треба спершу розморозити, для чого в свою чергу необхідно знайти чайник, в якому треба закип'ятити воду… Ну, ви зрозуміли.

Загиблий альпініст. Дивно він якось дивиться

Але перші хвилин п'ятнадцять є бажання просто пройтися по численних залах і кімнатах готелю. Мабуть, вагому роль в цьому грає неперевершений вигляд локацій. Приміщення готелю щедро омебльовані: тут є книжкові шафи, письмові і обідні столи, крісла, картини на стінах, каміни... У готелі є кімнати, де можна прийняти душ, де можна зіграти в дартс і в більярд, є балкони, з яких видно пейзажі навколишніх гір і лісочків. Красиво виглядають зали: у тій, що при вході, зображена мапа навколишньої території; у тій, де стоїть камін - величезний глобус. Навіть гараж, крім автомобілів, щедро напханий різноманітним технічним непотребом, а льози наповнені пляшками з напоями різних видів і їстівними припасами. Зовні готель не менш красивий, навколо увесь час падає сніг. Шкода лишень, що якщо дивитися у вікно зсередини готелю, то цей сніг чомусь не йде, але то деталі.

Зіграєм партію

Загалом, програмістам, які трудились над створенням ігрових локацій хочеться потиснути руку. Чесно, після проходження виникло бажання особисто приїхати в цей готель і провести в ньому зимову відпустку (байдуже, які загадкові події в ньому відбулись), покататися б на лижах, а ввечері, після душу та вечері, сісти біля каміна і провести з кимось задушевну розмову або взяти з полиці якусь цікаву книжку, закурити люльку і зануритись у читання. Романтика!
Так, трохи замріялись. Ідилію, щоправда, псують страшненькі моделі персонажів. Мало того, що вони не виражають жодних емоцій, так і виглядають, як ляльки. Добре, що хоч рот відкривати вміють.

Сумно, але на відеоролики розробникам коштів явно не вистачало - вони нечисленні і дуже дешеві.

Що чути?

Розробники "Готелю…" не полінувались приділити увагу звучанню гри. Озвучення на висоті - актори (ясна річ, російські) виклались на повну, говорять правильно і без перегравання.

Красиво, але все-таки в Буковелі красивіше

Приділили увагу і звукам. Скажімо, коли головний герой ходить по металевих поверхнях (наприклад, каналізаційному люку), лунає звук відповідний, переходить на цементовану поверхню, і звук моментально змінюється. Коли Петер ступає по снігу, чути характерне рипіння. Усе, як слід, усе, як має бути. Музики у грі небагато. А та, що є, викликає якесь неоднозначне враження. Проте запам'ятовується, принаймні на деякий час.

Розслідування в одному готелі

На перший погляд, перед нами типовий "квест" з керуванням "натисни-і-клацни". Ґлебскі бродить по готелю, збирає предмети і застосовує їх, де потрібно. Цікаво, що вже на початку гри нам доступні практично всі кімнати готелю. Головний герой, схоже, не звик поспішати - бігати він відмовляється і, незалежно від подій, які розгортаються в даний момент, рухається простим і розміреним кроком. Щоб не довести гравців до сказу тривалим пересуванням з локації на локацію, в грі передбачена можливість моментального пересування завдяки подвійному клацанню лівої кнопки "мишки". Правда, коли головний герой має спуститись чи піднятись по сходах, ця функція чомусь не спрацьовує - доводиться чекати.

На підході до готелю

Щоб не заблукати в готелі, Петер має при собі записничок, де він збирає відомості про персонажів (подекуди - дуже колоритних), записи про деякі події, і основне - завдання, яке йому слід виконати в даний момент. Тут хіба даун не розбереться. Тим більше, що головоломок дуже мало. Предмети, як не дивно, застосовуються переважно за допомогою діалогів, оскільки представляють собою завдання по типу "віднеси/принеси".

Щоб гравець не занудьгував, розробники застосували ефективні "козирі" - міні-ігри. Вони тут є двох типів - сюжетні, які треба обов'язково виконати, і додаткові, які слугують приємним доповненням. Так, скажімо, нам треба буде подати сигнал правильним проектуванням світла по дзеркальних поверхнях або правильно випити вино, щоб, як слід насолодитися напоєм (останнє в грі, ні в тин, ні в ворота, але байдуже). Значно цікавішими є додаткові міні-ігри. У нас є можливість поїздити на лижах, зіграти в більярд, у дартс, у блек-джек. Щоправда, вони доступні не увесь час, тому, якщо хочете в них пограти, не гребуйте "збереженнями".

Один з трьох жіночих персонажів

Не менш цікавою в грі є нелінійність проходження. Так, в окремих моментах, нас ставлять перед вибором, як діяти в тій, чи іншій ситуації. У результаті, наші дії можуть вирішити, як будуть розвиватися події, яку інформацію ми отримаємо, хто з персонажів загине, якою буде кінцівка і наскільки гра відхилиться від сюжету першоджерела.

Готель "Мертвий Скелелаз"

На жаль, купа недоопрацювань моментально дали про себе знати. І справа тут не в тому, шо курсор не дуже зручний, оскільки не бажає вчасно "підсвічувати" активні точки. І не в наявності подекуди традиційного для "квестів" "піксель-хантинґу". Усе значно глибше. Певну гнучкість діалогів не довели до пуття і в результаті головний герой може робити висновки, яких він не мав би робити, і володіє інформацією, яку він взнає пізніше.

Петер не вітається, а пробує зберегти рівновагу

Після проходження гри, автор рецензії з жахом виявив, що в інвентарі валялися купа предметів, які за всю гру так і не довелось застосувати. А чимало локацій можна було б і не відвідувати - не було потреби.

До всього долучився ще один неприємний факт - гра коротка. Спочатку події розгортаються неспішно, нас знайомлять з готелем, з персонажами. І раптом - кульмінація, пара діалогів, раптове розкриття таємниці і… заключний відеоролик. На фінальні титри автор цієї рецензії дивився приблизно з таким обличчям:

Як це так? Ні емоцій, ні переживань. Тупо видали таємницю і послали під три чорти?!

Одразу стало зрозуміло, що гра недороблена. Над першою половиною розробники явно працювали як слід: продумано, з ретельним розрахунком. Потім видавець наказав прискоритися, і в результаті гра з величезним потенціалом дійшла до гравців у напівсирому вигляді, але за немалу ціну.

Подекуди готичне оздоблення готелю зачаровує

Незабаром після релізу, розробники пообіцяли виправити частину помилок, випустивши глобальний патч, який ще й додав третю кінцівку. Та яка користь? Велика частина недоопрацювань залишилися, а розхвалені три кінцівки візуально схожі одна на одну як брати-близнюки - нема на що дивитися, нема чому радіти, навіть наявність "великодок" не допомагає. Такі проколи - запорука провалу. І подальшого закриття компанії-розробника. Сумно, дуже сумно. А все так гарно починалось.

Вердикт

Ось такі неоднозначні враження залишає після себе гра "Готель "Мертвий Скелелаз". Хочеться відзначити, що потенціал гри, та й компанії "Electronic Paradise" був явно великим. Компанія могла б стати ще одною "Frogwares", яка теж експерт в розробці ігор в жанрі "квест" і в якій також трудяться українці. От тільки в "жаб" керують процесом, все-таки іноземці, бо нашим людям увесь час бракує і досвіду, і вмілого керівництва. Такий жорстокий світ.

Тут ше не всі важливі герої

Який вердикт по "Готелю "Мертвий Скелелаз"? Для шанувальників творчості братів Стругацьких просто гріх пройти повз цю гру. Для шанувальників українською ігроіндустрії - теж. Іншим гравцям цю іграшку можна порадити в тому випадку, якщо вони люблять жанр "квест", якщо за вікном в період проходження стоїть засніжена зима, а дилогія "Syberia" вже пройдена і перепройдена. Від гри можна отримати задоволення на кілька вечорів. Головне - не слід очікувати від неї революції.

Оцінки:

• Графіка – 7/10
• Звук – 8/10
• Ігровий процес – 7/10
• Загальна оцінка – 7/10

АВТОР: БОГДАН «ОПЕРАТОР» КРИВОРУК