Не встигли ґеймери нагулятися на теренах Війни Троянд, а студія Torn Banner вже дарує нам новий слешер у середньовічному стилі. Гра «Chivalry: Medieval Warfare» - це мультиплеєрне м’ясо з мечами, молотами, алебардами, луками й арбалетами.

Перші враження від гри виявилися доволі суперечливими. З одного боку, гра зустрічає нас якимись реактивними човнами у кат-сцені та відсутністю анімації облич при розмові з NPC. З іншого ж – вона одразу демонструє реалістичну бойову систему та непогану графіку. Після кращого знайомства з грою враження залишаються такими ж невизначеними: Chivalry – це гра контрастів, у якій переваг є більше, ніж недоліків, та цього не достатньо. Але все по черзі.

Гра Chivalry дозволяє гравцеві поринути у вир середньовічних баталій. На вибір тут є дві фракції: Лицарі аґатійці та Орден масонів, які відрізняються одне від одного лише обладунками. Кожна з фракцій має по чотири класи бійців: стрілець, важкоозброєний солдат, авангард та лицар. Різним класам доступні різні типи зброї та спорядження. В міру того, як гравець набирає фраґи за допомогою тої чи іншої зброї, йому відкриваються нові штрикально-дробильно-рубальні іструменти з кращими характеристиками. Віртуальні залізяки мають такі атрибути, як швидкість, пошкодження та досяжність. Та навряд чи хтось довго вдивлятиметься у ці кольорові бігунці: потрапивши до Chivalry, тобі захочеться просто взяти до рук улюблену зброю і розмахувати нею, відрубуючи кінцівки та дроблячи черепи.

Бойова система – це родзинка Chivalry. Тут тобі не Скайрим: важкі обладунки не дозволять тобі гасати полем бою неушкодженим, а контакт дворучного бойового молота з головою майже завжди закінчиться летально. Розробники не прогадали з камерою від першої особи, завдяки якій гра дійсно дозволяє відчути себе у шкірі середньовічного воїна під час бою. У розпорядженні гравця є три удари: різальний, рубальний та проникний. Останні два виконуються прокруткою колеса миші. Своєю зброєю можна відбивати удари, але просто затиснути кнопку блоку тут не вийде - блокувати потрібно вчасно, адже блок триває усього секунду. Дещо кращий захист у воїнів зі щитами, та вмілий супротивник зможе і у такого бійця знайти вразливе місце. Збоку бої виглядають дещо незграбно і нагадують скоріше сучасну реконструкцію бою загін на загін, бугурти, аніж справжні середньовічні баталії. Та це не зовсім мінус, адже насолодитися реалістичністю і хаосом поєдинків гра дозволяє повною мірою. Chivalry – наче полотно, зіткане з сотень моментів, які вкарбувалися у пам’ять, моментів перемоги, коли після довгого двобою таки встигаєш вловити момент і відітнути ворогові голову, та моментів поразки, коли ворожий солдат виявився на дещицю швидшим за тебе. Усі ці моменти незабутні, і пережити їх дозволяє чудовий ближній бій Chivalry.

Цього, на жаль, не скажеш про дальній бій. Гра відверто зневажає історичні реалії, адже стріли у Chivalry летять відчутно повільніше і завдають менше пошкоджень, аніж стріли справжні. Наконечник стріли, випущеної довгим луком, був здатний пробити сталевий панцир, а швидкість стріли досягала 100 метрів на секунду. У грі ж з одного пострілу можна вбити тільки хедшотом, а шпигувати ворогів стрілами, сподіваючись, що наступна стане останньою, – не надто захоплива вправа.

Добряче попрацювавши над бойовою системою, розробники, мабуть, вже не мали сил дотягнути графіку до сучасного рівня. Загалом гра виглядає непогано, та окремі елементи все ж дратують. Незграбно анімовані рухи, відсутність текстур на деяких об’єктах, дірки у рівнях та негарні ефекти – усе це дещо псує загальне враження від гри.

Звукова складова гри приносить лише приємні враження: удари середньовічної зброї та біг у важких обладунках звучать дуже правдоподібно, а передсмертний стогін поранених солдатів постійно нагадує гравцеві про брутальність бою.

Ігрових режимів у Chivalry є п’ять. Більшість із них – це стандартні режими для мультиплеєрних ігор: усі проти всіх, командний поєдинок, командний бій насмерть і король гори. Та один з них заслуговує особливої уваги. Це режим «Командне завдання», в якому одна з команд виконує певний набір завдань, а друга повинна їм у цьому всіляко перешкоджати. Наприклад, на одній з ігрових мап масони повинні вирізати мирне населення у невеличкому містечку. Як тільки останнього селянина було вбито, їх точка респауну переноситься у це саме містечко і далі їм вже потрібно проштовхати таран до воріт замку. Впоравшись із цим завданням і розбивши браму, червоні вояки повинні вбити короля замку, яким є один з гравців протилежної команди аґатійців. Увесь цей час команда лицарів у блакитному повинна стримувати масонів, які програють гру, якщо не зможуть за певний час вбити короля. Отаких командних мап є декілька, і задоволення від цього ігрового режиму отримуєш багацько. Максимальна кількість гравців на сервері складає 64, що у повній мірі дозволяє насолодитися мультиплеєрним побоїськом.

Як ми вже казали, Chivalry – це гра контрастів. Тут співіснують чудова бойова система та недолуга анімація, реалістичність ближнього бою та монотонність дальнього. Але, незважаючи на всі недоліки, спробувати у неї грати таки варто хоча б тому, що навряд чи якась інша гра дозволить подивитися на світ з-під забрала лицаря у важких обладунках і повідтинати голови важким дворучним мечем.

Відеоогляд

Автор та монтаж: Микола "Сонячний" Орос
Голос: Олекса "Сновида" Мельник
Редактор: Ліда "Вогнекиця" Кундис