Collapse: The Rage

«Зло непереможне» – мовить народна мудрість, тому навряд чи когось здивувало те, що історія про пригоди бравого козака, лорда Родана, який знищував усіляку погань на вулицях постапокаліптичного Києва, отримала своє продовження. Що й казати – гравці досить високо оцінили гру «Collapse», дебютну роботу українських розробників з молодої київської компанії «Creoteam» (не плутайте з «Croteam», розробниками легендарного «SeriousSam»), яка у 2008 році сколихнула пострадянську ігроіндустрію. Тому вихід сіквела «Collapse: TheRage» був лише питанням часу. Тільки ось чи було вдалою ідеєю робити продовження у вигляді аддона?

Е, як це мене в Метро 2033 занесло

Повернення до постапокаліптичного Києва

Події «Collapse: The Rage» розгортаються одразу після фінальних титрів оригінальної гри. Головний герой гри, лорд Родан ціною власного життя успішно знищив «Діру», загадкову аномалію, яка колись з’явилась у центрі Києва і «переправляла» в наш світ жахливих монстрів, через що славетна столиця перетворилась у закриту зону. До Києва було введено війська для повної зачистки міста від монстрів і бандитських кланів. На жаль, перемогу рано святкувати – аномалія не зникла повністю, а розсипалась на безліч маленьких порталів, через які знову поперли монстри. З одного такого порталу з’являється і сам Родан. Він вижив і його боротьба з нечистю продовжується…

Люди б'ються між собою і в умовах кінця світу

Трохи красивіше

Зовнішній вигляд «Collapse: The Rage»у порівнянні з першою частиною дещо покращився, хоча значних зрушень помітити не вдалось. Звичайно, текстури стали кращими та й ефекти (на зразок попелу, який падає з неба на самому початку гри) – красивішими і видовищнішими, але за півтори роки розробки хотілося побачити чогось більшого.

Рівні у грі різноманітні і цікаві, однак сильно засмутило те, що, на відміну від першої частини,в «Люті» визначних місць Києва майже не залишилось: за всю гру вдалось помітити лише станцію метро «Золоті ворота». Усе решта – класичні міські руїни, заводи, вокзали, а у фіналі навіть є футбольний стадіон, на якому колись проводились чемпіонати «Євро-2012».

Нагадує гладіаторські бої в Колізеї. А де публіка.jpg

Моделі людей і монстрів виглядають загалом непогано. Місцевий бестіарій поповнився кількома новими видами. А ось серед людей-противників побачити когось нового і оригінального не вдалось – все це вже було в першій частині: одні озброєні вогнепальною зброєю, інші – мечами. Але у ворогів з’явилося одне дуже приємне нововведення –уміння яскраво, ефектно і соковито розчленовуватись. Правда, цьому умінню розробникам треба було приділити більше уваги, бо тепер в бою з Роданом в противників майже не залишилося шансів загинути «цілими».

Не порадувала, на жаль, і фізика. Інтерактивності рівнів тут не спостерігається, а противники, падаючи, часто виписують такі фігури, що циркові акробати позаздрять.

Режим "Лють" в дії

Той самий «NewTone»

Звук в «Collapse: The Rage», на щастя, претензій не викликає – вогнепальна зброя непогано бахкає, меч добряче рубає, плоть розрізається і падає з відповідним звуком.

Незмінним плюсом залишилась музика групи «NewTone», яка постійно звучить у грі. Найбільше вражають композиції, які звучать під час битв – їх можна слухати і в позаігровий час. Звичайно, частина саундтреку перекочувала з першої частини, але це лише радує.

Рубаємо і стріляємо

Найцікавіше запитання – чи залишився ігровий процес настільки ж динамічним, як і в першій частині, і чи з’явилися якісь нововведення. В обох випадках відповідь – так. Як і оригінальний «Collapse», «TheRage»- це бойовик-слешер від третьої особи. Бої у грі надзвичайно кінематографічні і вразять любителівбоїв на мечах і шаблях. Шкода, що арсенал вогнепальної зброї у грі залишився незмінним – ті ж модифіковані під майбутнє пістолети, автомати, вінчестери, снайперські гвинтівки і незмінний меч головного героя. Без змін залишилися і комбо-удари, хоча тепер їх стало застосовувати трохи легше, ніж у першій частині.

Родан може відкривати власну скотобійню

В плані ігрового процесу ми так само будемо бігати по вулицях міста, які представляють собою абсолютно лінійні рівні, винищувати монстрів і недружніх людей, спілкуватися по рації з професором Горіним, тепер вже єдиним співрозмовником Родана у нелегкій подорожі, шукати секрети, де можна розжитися додатковою амуніцією або знайти комп’ютер з інформацією про стан справ на території Києва і за його межами. Заодно можна пошукати і «великодки» у вигляді реклам інших комп’ютерних ігор української ігроіндустрії, на зразок S.T.A.L.K.E.R.’а.

Але й без цікавих нововведень розробники нас не залишили. Перше нововведення – у головного героя з’явилося особливе уміння – так звана «Лють». Під час тривалого бою, у головного героя виникає припадок агресії, зображення набуває червоного кольору, а Родан знищує ворогів одним ударом меча. Дана особливість, яка явно перекочували з гри «TheSuffering»,досить цікава, але, на жаль, її можна застосувати лише при використанні меча. Користуючись вогнепальною зброєю, Родан, чомусь, не злиться. От дивина.

Друге нововведення – з’явилась можливість «прокачувати» головного героя. Параметри прокачки стандартні – величина здоров’я, уміння володіти зброєю і таке інше. «Купувати» прокачування можна за допомогою очок, які нараховуються за вбивство ворогів. Ідея цікава, хоч і не нова, але натикається на ту ж проблему, що й у «люті» – очки начисляють лише за вбивства мечем, тому «Collapse: The Rage», хоч і не заставляє, але рекомендує воювати холодною зброєю. Тільки як при цьому витримати бій з військовими, які озброєні кулеметами – незрозуміло.

Старий знайомий з першої частини. Ну, майже він

Третє нововведення – з’явились кілька нових режимів: «Арена», де можна повоювати на закритій території з цілими загонами противників; «Випробування», яке в процесі проходження просить знищити противників якимось одним видом зброї на рівні, застосувати в певних місцях котрийсь комбо-удар, не втрачати здоров’я в бою чи дає ще якісь цікавідругорядні завдання; і «Хардкор» – ускладнене проходження. Не зрозуміло, чому розробники не додали в гру ще й мультиплеєр – грі це б не завадило.

МАЛО!!!

«Collapse: The Rage» можна було б назвати гідним продовженням першої частини і закрити очі на дрібні помилки, якби не кілька суттєвих «але».

Безрадісне майбутнє

По-перше, сама гра катастрофічно коротка, проходиться за 3-4 години. Звичайно, тривалість проходження можна подовжити, граючи на найвищому рівні складності, виконуючи усі випробування і вишукуючи усі секрети. Та пересічний гравець навряд чи буде цим займатися.

По-друге, зрозуміло, що «кліфхенґери» - це тепер модно, але ж їх треба робити лише коли є хоча б 80%-ва гарантія виходу продовження.

По-третє, попередні два пункти не враховувалися б, якби не ціна на гру в магазинах. Інформація спеціально для відділу маркетингу: продавати 3-годинну гру-аддон (хай і непогану) по ціні вищій, ніж більш тривала і повноцінна перша частина – це, пробачте, збочення. На заході ігри такого плану продаються за нижчу ціну у вигляді DLC.

Чому вони стріляють в Родана, стане відомо лише в кінці

Люто хочеться добавки

Який вердиктдля «Collapse: The Rage»? Якщо перша частина сподобалась і є бажання ще на кілька годин вжитися в шкуру Родана і побродити постапокаліптичним Києвом, в гру треба грати. І не варто порівнювати «Collapse: The Rage»з еталонами жанру «слешер», наприклад, з «God of War». Це те ж саме, що порівнювати фільми «Хоробре серце» і «Пропала грамота». Тим більше, що серія «Collapse» все-таки доступна для ПК-гравців.

Ну, а «Creoteam» можна побажати касового успіху і якнайшвидшого видання повноцінного продовження серії «Collapse» – напрям взято правильний. Бо ж не хочеться, щоб історія Родана закінчилась на півслові.

Автор: ОПЕРАТОР