Superbrothers: Sword and Sworcery

Давай зараз побалакаємо про одну забавку, яка має зацікавити як мінімум тим, що перебралася до персонально ком'пютера від свого меншого брата, що зветься iPad. Superbrothers: Sword & Sworcery - ось про що йтиме мова.

Можливо це дивно, але гра побувавши на планшеті, а згодом відвідавши телефон, перекочувала нарешті на ПК, і правду кажучи, хто б знав! Зараз це вже не має ніякої різниці. Приємно що настали такі часи, коли ігри на різних девайсах виглядають однаково класно.

Історія у цій грі насправді дуже цікава, хоч і проста водночас, а ще дивна та незбагенна. Оригінально, інколи незрозуміло, а інколи ти просто у шоці витріщаєшся на картинку, бо важко вирішити, чи це так має бути, чи вони просто збиткуються з тебе. Сама історія це великий шматок гри. Вона важлива та особлива. Цією історію ти житимеш не один день. Якщо звичайно не обирати трохи чітерський шлях.

Запустивши забавку, найімовірніше ти не згадаєш ті сказання про гарну сюжетну складову. На перший погляд вона непомітна, хоч і присутня відразу. Просто на початку гри гравець чудується, милується, витріщається і тішиться. Адже як класно тут усе замутили! Коротко кажучи, світ - живий, насичений і по вінця наповнений. І це не порожні слова. Та чим може бути наповнений світ інді-гри? Пікселями, квадратами, прямокутниками та іншими кольоровими дрібницями. Маленькими деталями, які нам залишається лише уявити.

А ще світ наповнює музика. Розробники не соромляться називати головного композитора Великим Маестро. Річ у тім, що так і є! Містер Джім Ґутріє вклав музики у цю гру стільки, що вона зайняла ледь не половину контенту. Тобто музика і звуки у грі - одні з найголовніших її частин. Ця гра живе музикою. І гравець житиме нею. Житиме у ній. Буквально. Бо гра, за скаженим задумом розробників, є гігантською платівкою що крутиться, та перевертається з одного боку на інший і таким чином переносить головну героїню із одного світу до світу снів.

Важко одразу визначити що це саме героїня по зовнішньому вигляду. Та це не дивно для інді-ігор. Про це можна довідатися із вигуків, та ще із діалогів. Які дуже цікаво побудовані. Усі думки чи висловлювання усіх персонажів можна буде прочитати у книзі яку назвали Меґатомом. Саме вона допоможе розгадати головоломки, розібратися що робити далі, і саме вона стала головною проблемою героїні - Скіфині. Книга Меґатом призвела до пробудження Зла, або ж Смерті по-іншому. А зло треба здолати. А ще підкорити вершину Кавказу разом з тим. Сама ж Скіфиня називає свою місію - скорботним завданням.

Героїня має зброю, щоб боротись із слугами Смерті. Хоча, меч служить не лише для того щоб долати ворогів. Мечем також викликають древню магію. Магію гір. Одним із основних завдань у грі - є сутичка. Бойова система полягає у натисканні у потрібний час кнопок удару та блоку. Дуже елементарно. Що цікаво, щоб перейти у бойовий режим у грі на iPad, слід перевернути його у вертикальне положення. На щастя розробники не примусили нас робити таке ж із моніторами. Обійшлось простим клацанням правої кнопки гризуна. Незважаючи на простоту бою, кожен із них захопливий та цікавий. Має свої фази, та супроводжується різними техніками впливу: гучністю музики, звуками, тремтінням екрану, спалахами.

Та окрім битви, є ще одна зброя - пісня. Пісня за допомою якої доведеться шукати та звільняти гірських духів. Саме у цьому полягає значна частина гри. Кожне звільнення - невеликий пазл із різною складністю. Розгадавши головоломки, персонаж із меню що зветься Архетипом, повідомить що варто перепочити. Зробити перерву, перед тим як братися до наступної частини гри. І це слушне зауваження. Після стількох вражень зупинитись, пригальмувати і обдумати та переварити все буде дуже доречно. До речі, зараз не зустрінеш жодної гри, де б тобі радили вимикати її. Усі зусилля витрачаються на те, щоб протримати тебе у ній якнайдовше. Але коли тибі радять зробити перерву, бажання довідатися що буде далі лише зростає.

Одне із завдань має одну специфічну умову. І треба бути дуже уважним щоб зробити все правильно. Щоб зауважити підказку зі слів одного із персонажів. Йдеться про час. Виконати певне завдання можна лише о певній порі. А від того як ти це зробиш, залежитиме чи буде пройдена гра на 100% чи лише на 99%. Річ у тім, що час гри залежить від реального часу. Можна почекати, а можна знайти таємну кімнату і підкорити час. Це вигадали розробники для полегшення проходження, проте одразу подбали що за таких умов, проходження вважатиметься трохи не повним.

У грі ще є купа різних скажених штук. Як от ведмідь-мугикун, після зустрічі з яким, його пісенька в голові сидить декілька днів, або олень, або Концерт. Одне дивує, одне вражає інше шокує. А ще розробники додали у гру можливість затвітити будь-яку фразу із діалогу. Як от "Ми знайшли купку овець, що пасуться на галявині", чи "Ми виявили козу у свому носі", або ж "Ми подолали Всесвітнє Зло - Ми круті". Хіба не приємно таким поділитись із усім світом?

Розробники позиціонують свою гру як експериментальну. Гра перенасичена аудіовізуальними ефектами. Тут йдеться про вплив музики та зображення на підсвідомість, та виклик емоцій та вражень різного типу. Хтось знаходив у ній щось космічне, хтось - психоделічне, а хтось – лікарняно-профілактичне. І усього цього справді можна знайти по краплі. А ще додати краплю неповторної картинки, захопливих пейзажів, та казково дрібних деталей, як от ті качки чи сови, чи краплі на воді, чи шурхіт кущів тощо, то буде справжня повноводна ріка. Гра яка приносить купу втіхи.

Автор: mik787