Прямо Пірати Карибського Моря

Цілюща сила часу

На хвилі успіху гри «Prince of Persia: The Sands of Time», яка реанімувала серію ігор про Принца Персії, хвацькі розробники з «Ubisoft» взялися за розробку сиквела. Минув рівно рік після виходу «Пісків…» і в кінці 2004-го на прилавках магазинів з’явилося продовження – «Prince of Persia: Warrior Within» («Принц Персії: Воїн всередині») (також відома як «Prince of Persia: Revelations»). Воно й не дивно – вдала торгова марка має приносити прибуток розробникам стільки, скільки може. Та ось чи вчилися розробники на своїх помилках і яким стало продовження?

Демон на хвості

Після подій першої частини безіменний Принц Персії не знайшов спокою – хоча він і не допустив вивільнення Пісків Часу та покарав негідників, але оскільки головний герой ненавмисно втручався в часові потоки, то за ним тепер полює демон Дахака, мета якого – вбити Принца…

Фортеця Острова Часу. Тут проведемо всю гру

Щоб зупинити Дахаку, Принц вирушає на Острів Часу, місце, де були колись створені смертоносні Піски. Герой має на меті вирушити в минуле і не допустити саме їх створення. Однак загадкова Імператриця, яка є творцем Пісків, хоче зупинити Принца і насилає на нього своє військо на чолі з жінкою-воїном Шаді. Але Принц таки добирається до Острова і тепер йому самому доведеться протистояти ордам ворогів на шляху до свої мети…

Краща зовнішність, але інша атмосфера

Очевидний прогрес «Prince of Persia: Warrior Within» видно з перших хвилин у плані графіки. Використавши той самий рушій «Jade engine», на якому працює попередня гра, розробники зробили низку покращень: текстури стали чіткішими, графіка в цілому реалістичнішою, кольори глибшими, а моделі персонажів не лише деталізовані і красиво виглядають, але й корчать досить таки непогані гримаси.

Гарний цуцик

Рівні у грі більш-менш різноманітні, хоча, як і в попередній частині, події відбуваються на території одної фортеці (якщо не рахувати вступу, де нам дадуть трохи побігати по кораблю). Правда, вигляд рівнів у більшості випадків перекочував з «The Sands of Time» - тут тобі і фортечні мури, і сад, і похмуре підземелля (а куди без цього) і одинакові коридори. Характерним у різноманітності рівнів є те, що протягом гри їх можна буде спостерігати під різним виглядом – Принц буде регулярно мандрувати у часі і, відповідно, рівні будуть мінятися з напіврозвалених і зарослих тропічною рослинністю до новеньких та чистих, і навпаки. На відміну від попередньої частини, на вигляд рівнів у «Warrior Within» дивишся інакше через нестачу східного стилю – його у грі якось малувато: фортеця, в якій відбуваються події більше схожа на європейські готичні замки, в музиці присутні виключно метал-композиції, а Принц уже не носить характерний східний одяг.

Є арматура - є і культура!

Противники у грі майже повністю помінялись зовні і їх різновидів стало куди більше і виглядають вони набагато краще. А як іноді скачуть! Не Сергій Бубка, звичайно, але теж круто. Крім того, противники оволоділи умінням розчленовуватися, але оцінити це видовище як слід не виходить, оскільки тіла практично зразу зникають.

Відеороликів у грі стало більше і виглядають вони значно краще і кінематографічніше, ніж у попередній частині. На початку гри можна навіть побачити рідне місто Принца – Вавилон з його характерною Вавилонською вежею, змальованою явно з картин Пітера Брейгеля Старшого.

Характерною також стала і наявність у грі еротичних елементів – нечисленні жіночі персонажі носять досить таки відвертий одяг: наприклад, у вступному ролику Шаді на весь екран демонструє свою божественну дупцю. Не дивно, що в гри з’явилися вікові обмеження.

*ням-ням-ням :3*

Метал

Як вже згадувалось, «Prince of Persia: Warrior Within» інакша і в плані музичного оформлення. В грі майже всюди присутні металеві композиції, хоча в багатьох з них електрогітара що є сили вичавлює східне звучання. Схоже, композитор Стюарт Четвуд, який писав музику для «Пісків Часу» вирішив спробувати себе в іншому стилі. Самі по собі музичні композиції чудові, прекрасно в’яжуться зі строгою атмосферою гри і точно сподобаються любителям металу. Заодно в грі можна почути знамениті пісні «I Stand Alone» і «Straight Out of Line» групи «Godsmack».

В цілому в плані звучання гра не підкачала – актори попрацювали як слід.

Справа від Принца - Кайліна, підступна дамочка

Знову те, що завжди… Майже…

В плані ігрового процесу «Warrior Within» не сильно відрізняється від «The Sands of Time». Майже всю гру Принц проведе в стінах однієї фортеці, де буде активно лазити по стінах, колонах, перекладинах, битися з численними противниками, ухилятися від надокучливих пасток і таке інше. Принц, як і раніше, за бажанням гравця може використовувати Піски Часу і «перемотувати» час на кілька секунд назад, щоб виправити помилку, на зразок падіння в прірву чи загибелі від рук ворогів; може сповільнити час, що дуже допомагає у бою як з групами противників, так і з «босами». Тривалість використання Пісків знову-таки обмежена, але його можна збирати не лише з тіл противників, але й з розкиданих по рівнях кошиків, глечиків та інших предметів.

Ну, все, мир!

Звичайно, на відміну від попередньої частини, «Warrior Within» надає певну свободу пересування по фортеці, але особливої користі від цього немає – хіба що шукати приховані ящики з бонусами, які відкриють секретні картинки та відео в меню додаткових матеріалів. А так, Принц змушений коритися невблаганному сюжетному коридору, який змушує його увесь час переміщуватися в часі вперед-назад і по кілька разів проходити через вже пройдені зали, які в різний час виглядають по-різному.

Ану відтискайся!!!

Нововведення зачепили і бойову складову. Бої стали простішими , зрозумілішими і набагато динамічнішими. Принц оволодів новими комбо-ударами, які тепер застосовувати значно легше. Простішими і цікавішими стали і бої з противниками. Вороги оволоділи даром мовлення і регулярно коментують бої оригінальними фразами. Противники не тупі, вимагають індивідуальної тактики бою і частенько «респауняться», та все ж набагато слабші, ніж в «The Sands of Time» і тепер не вимагають обов’язкового вбивства за допомогою чарівного Кинджалу. «Босів» стало більше і усі оригінальні. Сюжетних закінчень тепер два і котре з них вдасться побачити залежить від дій гравця.

-Він що її... До смерті?

- Ага, після смерті.

Подання сюжету також змінилось – «оповідача» тепер у грі немає, в сюжеті з’явилися деякі цікаві повороти та фінти. Але над проробкою персонажів розробники не сильно трудились: Принц – похмурий і серйозний боєць, який прямує до мети майже без вагань; його союзниця Кайліна періодично демонструє непогані цицьки, а також власну хитрість і підступність; амазонка Шаді тільки й встигає що показати філейні частини тіла і трохи помахати мечами; а крутий дух Дахака тільки те й робитиме, що буде нервувати кожною своєю появою.

На жаль, виправити низку серйозних помилок «The Sands of Time» розробники «Warrior Within» полінувалися. Незручна камера постійно дратуватиме; не дуже допомагатиме навіть режим від першої особи. Через дивні положення камери незручним залишилося і керування – Принц частенько робить непотрібні вихиляси, які регулярно приводять його до падіння у прірву. Вказані недоробки серйозно нервують, і, як і в «Пісках Часу», неодноразово виникає бажання розбити клавіатуру об голову розробників. Але прогрес очевидний – у «Warrior Within» грати значно приємніше. Тут вже немає супутників Принца, за виживанням яких треба постійно стежити, значно зменшилась кількість квестів, над якими треба ламати голову і таке інше. Прогрес, одним словом…

Вавилон. Його побачимо лише в роликах

Воїн з яйцями

Граючи у «Prince of Persia: Warrior Within» чомусь згадується одна з серій серіалу «Далекобійники», де головні герої, самі того не підозрюючи, перевозили крадені гроші, які були замасковані під перевозку горілки «Губернатор». Після розкриття злочинної змови кандидат в мери пригостив головних героїв горілкою «Мер». Спробувавши першу горілку один з героїв сказав: «Лайно», а спробувавши другу додав: «Те саме лайно, лише з яйцями». По аналогії приблизно ті самі емоції викликає знайомство з «Prince of Persia: The Sands of Time», а після нього – з «Prince of Persia: Warrior Within». Але говорячи про другу гру все ж хочеться виступити на її захист і привести цитату з фільму «Snatch», де один з персонажів сказав: «Є великі, хоробрі яйця». І це про «Prince of Persia: Warrior Within» - гра вийшла приємнішою за попередника, а її потенціал і касовий успіх надав можливість розробникам виправити більшість помилок і створити продовження, на яке явно натякало закінчення.

Автор: БОГДАН «ОПЕРАТОР» КРИВОРУК