«Готика 3» розроблялась, як гра ОГО-класу, з величезним густозаселеним інтерактивним світом, з повною «робочою» зайнятістю для гравця (500 завдань!), з потужною графікою і високоякісним музичним оформленням. Проте, амбіційний проект не став хітом у свій час, через астрономічну кількість глюків та жахливу оптимізацію, які унеможливлювали проходження і відбивали бажання грати у найвірніших фанатів. Проте, сьогодні, завдяки совісним розробникам та ентузіастам, які за кілька років підлатали гру патчами та модами, ми нарешті можемо у неї пограти досить комфортно.

Жанр

«Готика» у третій частині, нарешті, скорилась і визнала загальноприйняті норми RPG: збагатилася пристойною рольовою системою та декількома фіналами. Єдине, що залишилось незмінним, так це відсутність можливості створити чи вибрати нового персонажа. Хоч, по іншому бути і не могло, тому що Безіменний давно став символом серії і улюбленцем фанатів.

Рольова система

Розробники вживили у гру нову зручну та зрозумілу рольову систему. Навички у грі розділили по групах та збільшили їх кількість аж до тридцяти. Проте незмінним залишився спосіб вивчати навички через персонажів-вчителів, які тепер дуже високо цінують свої знання і спочатку завантажують героя якимось завданням і, лише отримавши бажаний результат, продають (за чималі гроші) свій досвід. Такий мудрований спосіб не псує процесу розвитку героя, а навпаки - робить важливішим і приємнішим здобуття кожної нової навички.

Підеш наліво - коня втратиш. Схожу, подражнюсь...

Піднімати рівень характеристик здоров’я, витривалості та запасу мани віднині можна через вівтарі, сплативши необхідну суму. Кумедно було б побачити, хто і як інкасує ці фантазійні платіжні термінали.

Сюжет

Всі зусилля Безіменного героя знищити орківську загрозу в попередніх частинах серії виявились марними. Хоча, якщо ти, всупереч усьому, вболівав за сірошкірих, то тріумфуй, – орки захопили королівство (крім захищеної магічним бар’єром столиці) та обернули людей у рабів! І лише найстійкіші захисники людської свободи обережно партизанять у лісах.

Хто довірив їм рекламу підгузків?

Події гри відбуваються на материку, який ділиться на три кліматичні і водночас національно-культурні зони. Нордмар (англ. Nordmar) – північна частина континенту, з суворим зимовим кліматом та не менш суворою фауною і населенням. Центральний регіон - Міртана (англ. Myrtana), вкрита дрімучими лісами та густозаселеними містечками країна. Та спекотний південний Варант (англ. Varant) – край древніх руїн та темпераментного населення.

Автори щедро нашпигували гру завданнями, проте, закономірно, їх якість знизилась. Найчастіше тобі будуть доручати «вбий-відбери-принеси». Нудно? Парадоксально, але - ні, завдяки інтерактивному світу та різноманітному бестіарію. Однак, багатошарових завдань, як було у попередніх частинах, не вистачає.

Із сюжетом розробники вчинили ще більш несподівано - його скоротили до … трьох завдань, перше з яких герой виконує розпочавши гру! Такий ризикований хід пояснюється тим, що в гонитві за реалістичністю сценаристи вирішили дозволити довільний порядок виконання завдань. Зрозуміло, що при такому підході, сюжетна лінія мусила скоротитись до мінімуму, щоб не «заважати» свободі вибору в інших завданнях. Як наслідок, куций сюжет не викликає цікавості та співпереживання, а тому, декілька фіналів особливого враження не справляють.

А мама казала: "візьми шапку!"

Крім того, негативним побічним ефектом доступності всіх завдань стало, те, що прибувши до міста ти збереш усі доручення, виконаєш їх і більше там немає що робити. Тобто, знайти для постійного проживання милий серцю край тобі не вдасться.

Атмосферність

Розробники збільшили світ третьої «Готики» в багато разів. І на їхню честь, не спокусились генераціями, а старанно «вручну» зробили всі ландшафти та будівлі. Студії Piranha Bytes дуже пощастило з дизайнерами рівнів, які вкотре довели свій талант. Завдяки тонкому відчуттю міри, та майстерному використанню рельєфу, вони збільшили корисну площу світу вдало розмістивши дороги, річки, ліси, пустелі, міста, печери, руїни та інші об’єкти.

Фантастичний світ гри наповнений життям, симуляція якого знову на висоті. У тваринному царстві йде постійна боротьба за виживання між хижаками та їх здобиччю. І це не просто набір сценок, а постійна взаємодія з гравцем, наприклад, вовча зграє може перехопити оленя, якого ти переслідуєш, а сонні стерв’ятники допоможуть тобі перемогти страшного монстра, не розібравшись, хто розбудив їх вночі.

Не чоловіче зайняття шопінг, але ж розпродаж!

У містах життя також вирує – мешканці працюють, їдять, відпочивають, танцюють, змагаються. Високоякісно зроблені і персонажі, які дають завдання, вони індивідуальні та яскраві. Діалоги природні та цікаві, приправлені легким гумором. Завдяки цьому, ігрових персонажів сприймаєш як живих, наче старих приятелів чи знайомих і такий ефект сприяє емоційному порідненню зі світом гри.

З навколишнім оточенням, як і раніше, можна взаємодіяти – збирати рослини, полювати на тварин, варити чарівні бальзами, тощо. Тобто, розробники знову потішили нас реальністю, в якій цікаво поблукати, повитріщатися та подивуватися.

Не сподобалося розміщення скринь з крамом у невідповідних місцевостях (в диких лісових хащах чи пустелях), що виглядає курйозно і безглуздо. Проте це не найгірший недолік, - неприємно розчаровує «штучний інтелект», який застарів, оскільки залишився на попередньому рівні і навіть погіршився, щоб не конфліктувати з певними нововведеннями. Наприклад, віднині без великого ризику можна красти і вбивати перед очима свідків, оскільки після бійки з охоронцями всі відразу забувають про цю подію. Система репутації теж відійшла у минуле, тому нашкодивши оркам в одному місті, в іншому тебе сприйматимуть за безвинне немовлятко. Однак, недоліки швидко перестаєш помічати, тому що гордість серії – інтерактивність довколишнього світу – залишилась на висоті і ти швидко вживаєшся у нього.

Місто на піску. мабуть, Лас-Вегас?

Інвентар та керування

Якщо в «Готиці 2», розробники покращили керування, то в третій дійшла черга до інвентаря, який потоваришував з курсором мишки і став зручним для користувачів PC.

Проте, з’явились нові недоліки - мапа місцевості і записник завдань. Очевидно, що розробники просто не встигли доробити ці елементи, оскільки в інвентарі передбачено досить місця для багатьох мап. А замість цього у грі одна схематична мапа, без планів міст. Добре, хоч не викинули з неї функцію позначати стрілкою місце перебування героя.

Записник взагалі робився «по-студентськи», тобто в останню ніч перед виходом гри, бо інакше не можна пояснити чому замість переліку завдань та етапів їх виконання, нам підсунули хаотичну нарізку з діалогів. Отже, щоб марно не нервувати доведеться озброюватись такими ґаджетами, як папір і ручка.

Який дивний птах, цей папуга!

Бій

Намагаючись підштовхнути гравця користуватись комбінаціями ударів, розробники додали індикатор витривалості, який зменшується з кожним ударом та відновлюється у стані спокою. Проте, ідею вони не доопрацювали, оскільки «стомившись» герой вимушений заклацувати ворога.

І хоч бої не стали мистецтвом фехтування та, в загальному, трохи покращились. Систему ушкоджень ворога переробили, тепер, нанісши комусь удар, завдаєш бідоласі ушкоджень, незалежно від того куди саме потрапив твій шалений меч. Метальна зброя теж зазнала змін, вона позбулася функції авто-захоплення цілі та отримала звичайний приціл.

Отже, в цілому бій сприймається нормально, хоч і без захоплення, але не дратує. А тупуватість ворогів, які не вміють контратакувати, нападати зі спини, чи вилазити на підвищення, стає в пригоді коли нападників багато.

Заберіть мене з цього сафарі - вже штани мокрі!

Єдине, що обурює, так це завищена могутність тварин. З вовком чи навіть стерв’ятником, при можливості, намагаєшся не зв’язуватись, бо твоя броня майже не захищає від їхніх надпотужних ударів. А найстрашнішим чудовиськом лісу, за дивною примхою авторів, став не велетенський троль чи волохатий носоріг, а дикий кабан. Він тут такий монстряка, що дошкулить навіть Чаку Норісу!

Графіка

Хлопці пообіцяли хорошу графіку – хлопці зробили хорошу графіку! Старенький рушій власного виробництва Genome Engine було покращено, додано підтримку сучасних на той час графічних технологій і він себе ще показав! Навіть тепер вражає монолітність ігрового світу без завантажень. Повна свобода пересування без невидимих стін викликає солодку ностальгію. А хороша робота художників та доброякісні текстури зробили світ дивовижним. Пречудові пейзажі будуть знову і знову змушувати тебе зупинятись, щоб полюбуватись краєвидами. Щоправда, дещо псує враження надмірний ефект замилення (англ. Bloom), однак, його можна і відключити.

Моделі тварин та монстрів зроблено чудово, чого не скажеш про моделі людей. Homo sapiens виглядають якось карикатурно, із постійно напівзігнутими в колінах ногами та непропорційно малою головою. Найімовірніше, це пов’язано з тим, що нові моделі тіл прив’язували до старих анімаційних скелетів.

Так ось ви які, піраміди єгипетські!

А сама анімація людей, тварин та чудовиськ викликає найбільше претензій. Коли дивишся вслід оленю, який утікає, то рука не піднімається стріляти в це нещастя зі «сплутаними» ногами. А гадюку, яка рухається наче в гіпсі переламаному в двох місцях, хочеться навпаки добити, щоб не мучилась. Застарілі способи анімації людей не роблять честі розробникам, адже в 2006 році технологію Motion capture вже почали використовувати навіть у стратегіях, як наприклад «Medieval 2: Total War»/

Звук

Кай Розенкранц знову написав хорошу музику, а симфонічний оркестр міста Бохум та хор Празької філармонії чудесно її виконали.

Недоліком стала надто пафосна композиція, яка виконується при небезпеці чи під час бою. У дикій природі, де хижак чи монстр сидить мало не під кожним кущем, ця композиція грає постійно, спочатку неймовірно втомлюючи слух, а потім починаючи не на жарт дратувати. Така ж пафосно-батальна музика звучить і під час завантажень гри, які від цього здаються безкінечними…

Однак, тішить озвучування персонажів та звукові ефекти, які зроблені високоякісно і професійно.

Висновок

Світ «Готики 3» дуже змінився, порівняно з її попередницями, його площа зросла в багато разів, кількість видів тварин та монстрів збільшилась до 50, міст стало близько 20, а персонажів - сотні. Така гігантоманія неоднозначно відобразилась на властивостях гри. Не зважаючи на досвід та професійність, невелика студія Piranha Bytes не змогла впоратись із таким масштабами роботи. І навіть об’ємні патчі не усувають всіх проблем з глюками та жахливою оптимізацією. Крім того, невдале рішення авторів відмовитись від повноцінного сюжету позбавило гру динаміки. Воно знищило те, задля чого ми і граємо в рольові ігри - п’янке відчуття власної значущості для цієї фантастичної реальності.

Проте, досить потрапити до світу «Готики 3» і вже дуже довго не зможеш його залишити. Він відразу зачарує своїми піщаними пустелями і засніженими лісами, буянням природи і величною архітектурою. Недоліки та глюки перестаєш помічати, до бойової системи звикаєш і не поспішаєш довідатися розв’язку, бо тут є чим зайнятись. Цей світ хочеться дослідити, потішитись ним і запам’ятати, бо відчуваєш, що він зроблений з любов’ю.

Автор: Oleg Titov