Shoot Many Robots

Кров, м’ясо, тельбухи, кістки – усе це позаду. Приготуйся до відірваних маніпуляторів, розлитого мастила та гайок з болтами, адже саме такі рештки випадатимуть із навали роботів у Shoot Many Robots, новенькій грулі від Demiurg Studios.

Знайомі дядьки у новому обрамленні

Немудрувата назва якнайкраще передає суть цієї гри. Тобі справді доведеться пристрелити багацько роботів. Під словом «багацько» ми розуміємо приблизно десять тисяч забитих тобою одиниць агресивного, невгамовного та несамовитого залізяччя.

Головний герой цього платформерного стрільбиська П. Уолтер Таґнат – дядько простий, мов лом і прямий, мов двері. Полюбляє пиво і роботичну розчленівку. Мешкає хоч і у трейлері але точно без мами. І попри неймовірний безлад у його «помешканні» там знайшлося місце для добре впорядкованої зброярні та детальної мапи місцевості. Нерідко до Уолтера заходять його друзі. Такі ж як і він Таґнати і ватагою із чотирьох роздовбаїв Уолтери дають чималого тягла тисячам роботів на кількох десятках рівнів.

Сюжет у грі відстутній, проте ми знаємо, що на сучасний дикий захід багатостраждальної американщини напали роботи. Їх багато і усі злі. Наше завдання – подолати відстань з лівого до правого країв мапи, винищивши велику кількість механічної зарази. Просто, як і все геніальне. Гра не запропонує морального вибору між злом і ще більшим злом, не зачепить проблему гомосексуалізму, не розкриє глибоку драму пияка Уолтера (він лікується від поранень пивом, що команда PlayUA категорично не схвалює), проте – це неймовірно веселий та приголомшливо захопливий атракціон, у який цікаво пограти як самостійно, так і з друзями у кооперативі на чотирьох.

У дирижабля так добре день розпочинався...

Після навчального рівня ми потрапляємо до трейлера, у якому, як вже згадувалося, є зброярня і мапа. У зброярні ми можемо змінювати зброю і вбрання головного героя, а на мапі обираємо куди поїхати, тобто який рівень проходити. Нам доступно два види зброї. Основна, менш потужна (автомати, пістолети, дробовики, вогнемети, лазерні гвинтівки тощо) і другорядна, більш потужна (гранатомети, міномети, гаубиці тощо). Для вбрання передбачено три комірки. Це капелюх, куртка і штани. Кожен елемент гардеробу наділяє персонажа певними властивостями, як то збільшення кількості лікувальних пляшечок пива чи нарощення протиударності або взагалі отримуємо здатність літати. Є із чого обрати на будь-який смак. Кажучи на будь-який смак, маємо на увазі, що Уолтера можна одягти спецпризівцем, астронавтом чи баляруном у рожевій пачці, а можна і Діогеном нарядити, тобто посадити у бочку. Вогнепалки і одежину можна обирати із кількох десятків одиниць.

А щоб цікавіше гралося, у грі передбачено два ресурси. Це очки досвіду, які піднімають рівень персонажа і гайки, за які ми купуємо засоби винищення роботів-загарбників. І те, і те вибиваємо із ворогів. А ще з ворогів можна витрусити ящик, підібравший який, розблоковуємо нову одиницю товару у крамниці в трейлері. Для кожного рівня досвіду передбачено відповідний товар і чим далі, тим потужніша зброя та хвацькіше дрантя.

Скільки жертв заради гайок...

Різноманіття ворогів доволі багате та, коли їх на екрані більше, ніж злодіїв у Верховній Раді, якось не дуже прагнеш милуватися ними. Починається із дрібоньких унітазів з ніжками та бензопилами. Потім підходить унітаз із більшенькою бензопилкою, за ними поспішають антропоморфні роботи з ракетами, тостери-гранатометники, турелі-мандрівниці, каструлі-літуни і багато іншого. Залежно від нашого спорядження усе це вибухає, бризкає чорним мастилом, вивергає металевий брухт та сипле дорогоцінними гайками.

Турель-мандрівниця - нерозважливий бос

У кінці більшості рівнів на нас чекають боси. Їх існує чотири типи. Просте здоровило, якого треба розстрілати і не потрапити під його обстріл; складніше здоровило, яке поливає землю нафтою і підпалює її; дирижабль з контейнером, із якого вивергаються унітази з бензопилами; та найстрашніший бос заводу з виробництва роботів, який і лазерами припікає і вогнем смалить, і роботами обсипає, щей кусається.

Крім того у грі є ще рівні на виживання. На нашу думку – це найцікавіші рівні. Ми опиняємося на малій мапі, обсягом не більше два екрани, і змушені просто вижити. Хвиля за хвилею нападатимуть роботи, прилітатимуть дирижаблі, літатимуть ракети, а ми відчайдушно боротимемося за життя пияка Уолтера. Весело, драйвово, захопливо і, що найважливіше, під час цього рівня справді відпочиваєш після виснажливого дня.

Невгамовний респаун

Щоб пройти гру на повну, розблокувавши усе в крамниці та здобувши усі досягнення у Steam’і, доведеться проходити усі двадцять з лишком рівнів тричі. Щоразу на більшій складності. І якщо на простому нормалі можна пробігтися самотужки, то на жорсткому і неймовірному без допомоги друзів не обійтися, тому приготуйся до веселого валива у кооперативі. Хитрі видавці, які поширюють гру виключно через Steam, передбачили знижку на гру, якщо купувати одразу 4 копії для усіх учасників кооперативу.

Повний екран веселощів

Графічно усе виконано у 2,5D. З одного боку – це класичний двовимірний платформер і бігаємо ми лишень у двох вимірах по екрану, а з іншого боку, тут присутня перспектива, глибина зображення. Виглядає стильно і цікаво. Дизайн рівнів неповторний лише на початку, ближче до кінця винахідливість розробників вичерпалася і пішов банальний копіпаст. Маємо передмістя із фермами, халупами та пікапами, потім потрапляємо у середмістя із бетонними руїнами, стовпами, трубами, а пізніше потрапляємо до робо-заводу із металевими сходами, розплавленим металом, пресами, шестернями тощо. Оце й увесь дизайн рівнів.

Дизайн роботів милує око, а головний персонаж ввібрав у себе багато рис популярних винищувачів загрози людства. Є у ньому і щось від здорованя-кулеметника із Team Fortress 2 і від Шепарда із Mass Effect. Цікаво те, що зображення головного героя гри суттєво змінилося протягом розробки. Спершу це мав бути робот, пізніше планувався суворий механік, а в результаті з’явився пришелепкуватий сільський бевзь, який не вміє нічого, окрім бухати пиво і валити роботів. Про музику багато не скажеш. Вона є, містить трішки року, сильно не вражає але й не заважає і за те дякуємо. Звуки просто на належному місці і ані доброго, ані поганого про них не скажеш.

Нафториг-веселун - "запальний" бос

Отже, що у підсумку? Shoot Many Robots – приємна, легка, весела розвага для тих, хто полюбляють відпочити під час гри. Відключай мозок і медитуй, проріджуючи лави роботів – ось девіз цієї гри. Приємна але не надто прогресивна графіка виглядатиме однаково гарно на сучасних і не дуже компах. А кооператив подарує кілька приємних вечорів з друзями. Рекомендовано до ознайомлення.

Відеоогляд:

Автор: Олекса snovyda Мельник