The Darkness II

Чмок-чмок

Не буду тебе переконувати та говорити якісь незрозумілі та пафосні слова, просто розповім чому граю в цю гру і що відчуваю під час проходження рівнів. Я почав грати в цю гру, бо мене зацікавила перспектива мати чотири руки.
Коли сів клаву і почав грати, одразу в очі кинулася мультикова графіка, але коли персонажі почали говорити та діяти, Я вже забув що це лише гра, ілюзія, примара, віконце в інший світ. Я став головою мафіозної сім'ї і почав вирішувати долі, але знайшлися люди, які посміли повстати проти мене, піти на мою СІМ'Ю, ВОНИ гадали Я слабкий і їм неважко буде знищити мене.

Але безсмертного не можна вбити, його лиш можна покалічити, залізти йому в душу й вирвати жмуток скажених струн, але це ще більше розлютило мене.

І ось Я вже іду по коридору, лишень зустріну СВІТЛО, одразу Темрява залазить в мене і верещить, щоб Я вимкнув цей ліхтар.
І знову настає морок і Я разом із своїми подругами йду, рвучи людей на шмаття, вбиваю кожного, хто пішов на перекір мені.

Я ВИРВУ СЕРЦЕ, ТОМУ ХТО ВСЕ розпочав!!!! Він ПОМРЕ у муках за те що вліз у МОЄ ЖИТТЯ, у МІЙ ДІМ!!!

Привіт мене звуть темрява

Чим був особливий перший даркнес ? Він не вийшов на ПК. Чим особливий другий даркнес? Він вийшов на ПК. А і ще це один з найцікавіших шутерів останніх місяців.

Я дуже темна і люблю убивати людей

В першій частині нам розповіли про Джекі, чому в нього зі спини стирчать дві змії, чого бос мафії убив дівчину, як Джек за це вбив головного мафіозі і бла бла бла. Таке ми вже бачили і чули у фільмах з Ван Даммом чи ще з будь яким героєм бойовиків. Головне, що друга частина починається з того, що Джекі – голова мафіозної сім’ї і він на віки зарікся співпрацювати з темрявою.

Тепер він в дорогому ресторані балакає з двома шльондрами. І ти ж не подумали, що хтось дасть йому насолодитися цією миттю. Спершу одній дівчині виносять мозок, потім автівка заїжджає через вікно нам на ногу, ну і все в такому дусі. Після легенької перестрілки темрява бере над нами контроль, і ми розрубуємо всіх ворогів навпіл, хоча ще декому серця з’їдаємо. І тут варто сказати, що таке темрява, якщо вірити стартовій заставці темрява жила ще до нас і не хворіла, але бог створив світло, людей і інші нудні штуки, темряві це все не сподобалося і вона через своїх носіїв почала робити те, що вона любить –  виривання людських хребтів, з’їдання сердець і збирання польових квітів.

Так от після того, як Джекі знову підкорюється смерті ми дізнаємося, що на нас полює якась древня організація, яка хоче відібрати у Джеккі темряву, щоб стати мега сильною і керувати усім світом. Загалом сюжет – найсильніша частина гри. На відміну від інших теперішніх шутерів, які просто водять тебе за руку по картоновому світу, Даркнес 2 тримає в напруженні.
Простий приклад, ти вбиваєш орди ворогів,  раптом тебе збиває потяг і ти прокидаєшся у психлікарні де всі тебе запевняють, що темряви не існує і ти не мафіозі, а псих і усі інші твої знайомі – постійні мешканці цієї веселої установи. Тоді ти вирубаєшся і прокидаєшся в своєму домі де всі  запевняють тебе, що це були глюки і усе добре . Таке вже було ? Так. Чи це круто ? Так. Чи вийде новий халф лайф ? Чорт його зна.

Також приємно, що сценаристи розкривають характер Джеккі, пояснюють чого він став злочинцем. А банальна, на перший погляд любов героя до дівчини Джені, виявляється чимось більшим. Ти починаєш розуміти, що Джек любить її з дитинства і по суті дівчина замінила йому сім’ю . Хоча відверто фінали (їх два) у грі посередні і передбачувані.

Я завжди своїм жертвам кишки з’їдаю

Тепер варто поговорити про те чому на коробці з грою написано шутер. Чесно кажучи даркнес хороший шутер. Якщо в Сrysіs 2 можна відчути себе солдатом майбутнього, то в Даркнес 2 ти відчуєш себе чистим злом. Хоча це коридорний шутер з легенькими елементами прокачки і стелсу.

Оскільки граємо за темряву то нам в принципі дозволено усе. Герой носить з собою три види зброї, але головною зброєю є темрява. Захотілося розрубати ворога навпіл не біда, треба комусь вирвати хребта джекі вже тут, хто хоче позбутися серця, телефонуй за коротким номером 666, і джекі вже їде до тебе.

Загалом це виглядає так: стріляємо у ворога чим дезорієнтуємо його підходимо ближче і виконуємо добивання демонічними кінцівками. Є чотири види добивання, одне відновлює здоров’я, інше - запас набоїв, третє утворює темний щит. Але не тільки одними добиваннями корисна темрява, якщо закінчилися набої, не біда, хапаєш перше, що трапилося під руку і кидаєш у ворогів (якщо кинути вентилятор, можна наробити анатомічних кавалків), ворог або загина, або знепритомніє і ти отримаєш час для тактичного відступу. В особливо гарячі моменти можна зірвати з автівки дверцята і почати використовувати їх як щит від куль . До речі про кулі, у грі не так вже і багато видів зброї, але майже всі з них можна брати у дві руки, кого не розвеселить стріляти з револьвера і автомата одночасно.

Тепер трохи про тих хто виступатиме у грі манекенами у посібнику по збочених стратах, тобто про ворогів. З нами боротиметься, якась древня організація з купою магічних штучок під пахвою. Якщо на старті вороги мають мало здоров’я  і деколи кидаються гранатами, то під кінець боротимемося зі смертельно небезпечними воїнами. По ходу гри з’являтимуться все нові і нові типи ворогів, і до кожного з них треба свою тактику. У солдата зі щитом спершу треба вирвати щит а тоді вже стріляти по ньому, є ще люди з ланцюгами які вихоплюють нашу зброю чи окультники з ліхтарями. Але майже до всіх діє одна тактика, випускаєш на них рій мух і поки вони смикаються і стрибають у паніці ампутуєш їм ноги чи робиш свинцеве щеплення . Завдяки різним ворогам гра не набридає. Не виникає відчуття що ти вже награвся. Також, звичайно, є боси, куди без них. Боси є різні і знову ж таки кожен потребує іншої тактики для себе .

В гру запхали легеньку прокачку. Різні уміння та здібності можна придбати за очки, які випавли з ворогів. До речі чим збоченішим і огиднішим чином уб’єш ворога ти більше очок отримаєш.

Розробники обіцяли місії за маленького дідька. Місії ці мали бути у стелсі, і вони в принципі є стелсовими, але їх тільки дві за гру та і те їх можна пройти без стелсу просто виколовши усім ворогам очі.

Взагалі наш протагоніст у грі виступає такою собі версією рембо зі зміями на спині. В темряві нам ніхто не рівня, але от на світлі ми ой, як легковбивані (все таки головним ворогом темряви є світло). Тому часто у грі доведеться відчути себе божевільним електриком-диверсантом який знищує всі лампи і світильники.  І якщо тебе не дай боже сильно поранили то можеш просто з’їсти серце мертвого солдата, йому воно вже й так не потрібне, а тобі ще до он тих дверцят добігти треба.

На вигляд я трохи ніяка

Графічно даркнес не шедевр, хоча і коміксоїдна графіка до лиця грі. Світ даркнес повинен вигравати темними фарбами і в принципі він це робить, але часто настають моменти, коли тобі просто важко щось розгледіти, та і анімація людей подібна на анімацію дерев’яних  братів всім відомого сина татка Карло.

Зате я така жорстока

Так гра не ідеальна часто трапляються баґи, хоч і не смертельні. Також переклад гри жахливий, в англійському варіанті темрява говорить голосом чистого зла, в російському варіанті голосом п’яного дядька Петра з 3 квартири. Тому радимо грати з оригінальною озвучкою.

Отже, якщо набридли всі ці шутери про недореальні бойові дії, то ця гра буде медом на роздерте хворе горло, лазолваном на вибалушені очі, і просто приємним шутером для вирваного, а потім з’їдженого серця.