Метро 2033

«Ядерна війна – найгуманніша війна у світі!»

Люди подейкують, що кінцем світу стане та сама Третя світова. З часом країни-лідери переходять у гірші фінансові та політичні відносини, і ситуація загострюється. Не хочеться, щоб була війна, та від цього ніде не дінешся. Ніхто не приховує, що вона можлива, що в дію піде ядерна зброя. І краще б ці війни не виходили за рамки кінематографу та ігрової індустрії. Тому, на щастя розробники відеоігор не перестають дивувати ґеймерів своїми новими «ядерними іграми». Спочатку це був S. T. A. L. K. E. R. Та ці ігри не могли перебувати у стані спокою і почали плодитися як гриби після дощу.

Снігова королева

Гра Метро 2033, виготовлена українськими розробниками 4A Games. З першої секунди, та що там секунди, тільки зі входу у головне меню гра починає дивувати. І дивувати позитивно. Особливо кидається в очі оформлення так званих рівнів, по яких бігає гравець.

Дуже вже красиво, хочеться роздерти екран і залізти в саму гру, щоб спілкуватися з цими людьми

У Метро ці рівні представлені тунелями Московської підземки, яка слугує людям, які вижили домівкою та бункером. Також гравець може декілька разів побігати по відкритому простору засніженої Москви. Там ми можемо зустріти упирів, демонів, ворґенів і тому подібних монстрів. Та попри потвор, що вештаються на поверхні, у тунелях значно небезпечніше, ніж зовні. Ти спитаєш: «Чому?» Адже в тунелях темно, вогко і брудно. До того ж там можна зустріти будь-кого: мертву людину, яка прожила без їжі довгий проміжок часу, трупи велетенських щурів, які намагалися накинутися на мандрівну колону з м’ясом вбитих упирів, які вилізали з обдертих від гарячого водню труб.

Красиво? Подивимося, як ти заспіваєш, коли озирнешся назад!

Та на поверхні страшніше. Коли ти виходиш туди – це вже не та зимонька, про яку ми читали в казках Андерсена, це вже зовсім не той світ, у якому ми зараз живемо. Це мертва зона, яка з’їдає кожного, хто прийде до неї. Це кривавий світ, який залишився нам внаслідок ядерної війни.

У двох зі скрині однакові «дині»

Сюжет гри міцно зв’язаний грубими канатами з однойменною книгою російського фантаста Дмітрія Ґлуховського. Яка так як і гра називається «Метро 2033». Проте у книзі головний герой Артем не дуже агресивний, він не вбив жодної людини у метро, вбив всього одного упиря, та й те тільки за допомогою його друга. Як стає зрозуміло, таке розгортання подій нас би не влаштувало, не було б насичених перестрілок і інших цікавезних функцій… Ти б грав у таку гру? Де немає нічого, що б могло зацікавити гравця (окрім графіки, звісно)? Ото ж бо… Гру мало хто купив би, а навіть якби купив, залишився б розчарованим. Тому розробники додали функцію «стріляй і тікай». Ми можемо і вбивати, і обирати кінцівку гри, та про це не будемо.

Найбільша станція в метро, столиця підземки

Ми змушені грати за мужнього Артема, на якого випала честь вирішити долю всієї людської раси, «вижити чи померти». Все це скидається на мильну оперу? Або ж на старенький та примітивний американський блокбастер? Не вигадуй! Граючи, ти просто забудеш про якісь там мильні опери і благатимеш, щоб цей клятий рівень вже нарешті закінчився! Адже на поверхні потрібно слідкувати за протигазом. Якщо повітря закінчиться, ти помреш. Звичайно, було б добре, якби на світі залишилася хоча б малесенька баночка героїну. Герой би не думав про якийсь там страх, упирі здавалися б чарівними дівчатками у міні-спідничках, а демони і взагалі Бетменами!

Так звана «Аномалія» буде переслідувати нас з самого початку гри

У тунелях потрібно буде набратися сміливості і побути справжнім нишпоркою, наполегливим Шерлоком Голмсом (хоча Ватсона не буде), який непомітно пробирається повз NPC. Щоб ти знав, кінець буде надзвичайно захопливим. Пригоди Фредді Крюгера здаються простенькою веселою історією, порівняно з фіналом Метро. Якщо полюбляєш «гострі» стрічки, просто просто пройди цю гру. Навіть бажано вночі, коли на вулиці стає темно, коли зорі ховаються за чорними хмарами, коли нічний дощ хлюпоче по метало-черепиці дому, коли двері рипають від легенького вітерця, який виходить від шпарини і до шпарини… кхм!

Добро і зло, чорне і біле, красиве й потворне

Новий графічний рушій гри дає великі можливості. Освітлення і графіка на високому рівні. Саме завдяки їм ми можемо поринути з головою у атмосферу гри. Вміємо ми – українці робити справжні ігри. Гра може «потягатися» навіть CoD 4, у якої деякі рівні також відбуваються у зоні відчуження. Та порівняно з «Колдою», у Метро ми, наче ковтаємо легенями те радіоактивне повітря і справді боїмося померти.

Боїшся страшненьких тваринок?! Тоді тікай! Вони зараз вибіжать із свого укриття і нападуть!

Завдяки звуку ми відчуваємо гру і нерідко, завдяки йому нам подобається гра. Та це найслабше місце у нашому Метро 2033. Голоси посідають першу сходинку у номінації «фуфло - завжди зло». Таке враження, що розробники набрали команду з найближчого до Києва села або ще гірше – російських гастарбайтерів, і вони під керівництвом звукових режисерів вже, так сказати, «озвучили» гру. На мою думку, потрібно брати перевірених людей, які дійсно серйозно поставляться до цієї серйозної справи – озвучення.

Також не можна не згадати ту криву анімацію облич персонажів. Дерево – воно і в Африці дерево. Розробники напевно, один раз записали одну анімацію і почали вставляти у кожного персонажа. При цьому він говорив одне, а на обличчі відображалось зовсім інше. Хоча ця деталь і не є сильно важливою у грі, та певне враження від гри вона псує.

Вердикт

Редактори багатьох світових видань оцінили гру менш як 8 балів з 10, проте гра все ж варта більшого. У ній ти можеш зустріти все, про що мріє багатій, який вже давно збудував собі бункер з телефонів Nokia 3310: постапокалістичний трилер, ядерна зима, темні тунелі, люди-альбіноси, які потребують вітаміну D, велетенські щурі (більші ніж у TES4) та ще багато-багато чого. У грі проявляється деяка хардкорність і завдяки цьому гру хочеться проходити, доводити собі самому, що ти все ж таки на щось здатен.

Автор: Alex Hofter