Crysis 2

Вгадайте забавку із трьох ознак. Багато екшну, крутий козак в нанокостюмі. І все це на тлі прикольної пісеньки. Важко було передбачити, чого чекати від Crysis 2. Цнотлива, у всіх сенсах, гра, яка була однією з найвірніших коханок пісі-ґеймінґу, могла стати огидною шльондрою, що зрадила пісюків з чорним японцем та білим американцем. Через консольну направленість стало зрозуміло, Crysis 2 буде не таким, як перша частина. «Сrytek»  обіцяли класний сюжет, оновлену графу та доопрацьований ґеймплей. На щастя, не все з обіцяного – пустопорожня балаканина.

З першого ж ролика стає зрозуміло, що над драматургією другого Crysis працювали живі люди, а не дві мавпи з друкарськими машинками. Звісно, більшість розробників вважають, що сюжет в шутері неважливий. Та навіть найпримітивніші хіти мають хоча б хорошу зав'язку, яка змушує стежити за сюжетною лінією і вболівати за свого протагоніста.

Все починається з того, що головний герой гри Алькатрас з групою морпіхів прибуває на підводному човні в гавань Нью-Йорка для наведення ладу у мегаполісі. Однак їх зупиняє неземний літальний апарат, який топить субмарину і всіх морпіхів. Алькатраса могла спіткати така ж доля, якби не Пророк, один з головних дійових осіб першої частини. Він рятує солдата не просто так. Вбирає у свій костюм, вбиває себе і залишає повідомлення: ти - остання надія людства.

В цей час Нью-Йорк розсипається, мов мурашник під гнітом епідемії, солдатів приватної організації та неземних створінь. Крім одежини, в пам’ять про Пророка ми успадковуємо і його нелюбів, які ненавидять нас просто за костюм. До слова, предмет ненависті ворогів, стане основною потугою Алькатраса.

Високотехнологічні лахи – то така собі версія 2.0 трико з першої частини. Нано-костюм 2.0 - хороша обнова, з якою можна ставати невидимим на деякий час, бути суперсильним і швидким у купі з абсолютною нечутливістю до свинцевих бджілок. Такий собі режим бога, обмежений скорогасною смугою енергії. Коли заряд костюма закінчується, Алькатрас – знову простий солдат. Правда є функції, якими ви скористаєтесь лише кілька разів за гру: нановізор (прилад нічного бачення з крутою назвою), який змусить відчути себе хижаком з фільму Хижак, і бінокль, який підсвічує важливі об’єкти та обхідні шляхи на мапі.

Після стартової заставки ми занурюємося в гущу подій. Помітно, що ґеймплей Crysis зазнав певних змін. Навіть прості пострілялки, завдяки костюмові не подібні між собою. Можна стати невидимим і тихо різати жертвам горлянки, або тупо забити на стелс, почати бігати й стрибати між укриттями, знічев’я перетворюючи ворогів на начинку для шаурми. Нам більше не доведеться бігати по великому острові-пісочниці зі значною кількістю техніки і мінімумом подій. Шуруватимемо прямолінійними локаціями повними екшну та кат-сцен. На рівнях існує можливість альтернативного проходження. Знайте, коли розробники гри кажуть: «Доступні нові тактичні можливості», це означає, що десь є обхідний шлях чи стежка в тил ворога.

Трохи слів про ворогів. Вони знову будуть протистояти: і люди, і прибульці. Позаземники еволюціонували зі спрутів Матриці до людиноподібних істот в екзоскелатах. Їх можна описати висловом : "Величезний запас здоров'я і малий запас мізків ". Тому часто ми змушені тупо вистрілювати ріжок за ріжком, щоб вколошкати чергового цефалопода.

Винищувати чужоземну нечисть і тубільного агресора допоможе непоганий арсенал різних пукавок. Уваги заслуговують: штурмова гвинтівка GRENDEL та пістолет Hammer виробництва української компанії «Lisunov Arms». Ходять чутки, що «Сrytek» уклали угоду з «Lisunov Arms» про озброєння цими пістолетами своєї приватної охоронної структури C.E.L.L., незважаючи на заяви адвокатів захисту громадських прав, які вважають, що Hammer в руках охоронців стане зброєю масового знищення.

Стрілецький інструмент можна всіляко модифікувати, ставити різні приціли, глушники та підствольний гранатомет. Різноманіття модифікаторів для зброї зменшилося, в порівнянні з попередньою частиною. Однак з'явилася можливість видозмінювати свій костюмчик. Для цього потрібні нано-каталізатори, які випадають з мертвих цефів. Але проблема в тому, що позаземні форми життя починають дошкуляти лише в другій половині гри, тому дійсно хороші модифікації стануть доступні під кінець.

Якось віце-диявол із Darksiders сказав: «Деколи герої вмирають наприкінці». А наш герой не тільки на початку вмирає, ще й гине кілька разів протягом гри. І ми щоразу змушені повертати його до життя дефібрилятором. Виглядає стильно, і дає зрозуміти, що Алькатрас – не безсмертна жорстока машина судного дня.

Високоякісна графіка допомагає заглибленню в постапокаліптичний Нью-Йорк. Кожна консоль видає чудову картинку, однак PC насиченістю кадру перевершить будь-яку приставку до телевізора. Чесне слово, неможливо до чогось доколупатися. Чудове динамічне освітлення, натуральна вода, фігури людей та цефів. Розробники, як і обіцяли, провели велику роботу з оптимізації. Навіть на слабких системах гра виглядатиме чудово.

Про саундтрек другого Crysis можна сказати одне речення і все стане зрозуміло. Його писав Ганс Циммер, а він ніколи не пише погану музику. Хто не знає – це композитор, який створив звукову атмосферу таких фільмів, як Пірати Карибського Моря та Шерлок Голмс. В іграх він теж не новачок. Хіба хтось може забути оркестрові переливи із Call of Duty MW2?

Приємно лоскочуть вуха постріли, всілякі вибухи чи спец ефекти, які змушують хвилюватися за власну безпеку. Але найбільших похвал заслуговують голоси акторів. Давно ми не чули такого якісного та професійного озвучування.

Прийшов час сказати кілька слів про найбільші недоліки Crysis 2.

Перший – це головний герой. За всю гру говорить лише два слова та й то в кінці (правда звучало епічно). Чорт забирай! Та його костюм більше реплік мав! Так, в шутерах нормально, коли головний герой мовчазний (це щоб ґеймер легше вліз у шкуру персонажа), але іноді це просто бісить. Часто зовсім незнайомі люди посилають Алькатраса на відверто вбивчі завдання, а він мовчки йде їх виконувати, демонструючи нам характер морфлотної ганчірки.

Другий мінус – сюжет. Зав'язка, як згадувалося, хороша, але під кінець гри автор сценарію почав куняти, а разом з ним і ми.

Третій солідний мінус – мультиплеєр. Вже удруге він перегукується з іншими популярними забавками. В першому Crysis мережева гра сильно вподібнювалася до Battlefield (великі мапи і можливість покататися на техніці), а тепер він більше косить під Call of Duty (малі мапи, кілстріки, багато м'яса).

Бонусний мінус – фінальний бос, а точніше їх навала. В фіналі першого Crysis ми вбивали монстра-літуна розміром з крейсер, а тут якісь хирляві цефалоподи.

Незважаючи на недоліки, фінал гри зворушує та вражає (не без натяків на продовження). Загалом Crysis 2 виявився суперечливим проектом. Але сіквел на голову вищий за інші рельсові шутери сьогодення. Тому, якщо ви чекаєте виходу батли, а побавитися нема в що – вперед, бий цефа – рятуй Укр…, тобто Землю!

Відеоогляд Crysis 2