Assassin's Creed Brotherhood
Max Payne 3
Prince of Persia: Forgotten Sands
Prince of Persia: The Two Thrones
Prince of Persia: Warrior Within
Prince of Persia Sands of Time

Max Payne 3

Max Payne 3 – це продовження чудової серії шутерів від третьої особи. У далекому 2001 році молода фінська студія Remedy подарувала світу незабутн...

Prince of Persia: Forgotten Sands

На хвилі популярності Пригоди Принца Персії не закінчуються, хоч як би її розробники з «Ubisoft» не концентрувалися на продовженні серії і...

Prince of Persia: The Two Thrones

До Персії з любов’ю Для кожного митця створення епічної оповіді – досить складне заняття, адже непросто зробити її такою, щоб читач, сл...

Prince of Persia: Warrior Within

Прямо Пірати Карибського Моря Цілюща сила часу На хвилі успіху гри «Prince of Persia: The Sands of Time», яка реанімувала серію ігор про Принца Перс...

Prince of Persia Sands of Time

Шо зириш? Тисяча друга ніч Всесвітньо відомі казки сходу вже не одне століття вражають уяву дітей та дорослих своєю незвичайністю, о...
From Dust
Рейтинг гри
7.5
Рейтинг користувачів
7.1
Загальна оцінка
7.3
Постав свою оцінку грі!:
N/A
Реліз: 17.08.2011

From Dust

Жанри: Симулятори, Стратегії Виробник: Ubisoft Montpellier
Плюси
  • Оригінальний ґеймплей
  • Приємна графіка
Мінуси
  • Примітивний сюжет
  • Незручність управління (PC)

Знаєте, компанія Ubisoft, мабуть, проклята, або не надто старається. Має чудові ігри, серіали, неймовірні нові проекти, але половина з них, маючи доволі гарні особливості ґеймплею, оригінальні прийоми, стиль, фішки – нудні, мов пенсіонерка, що згадує про роботу компартії. Згадайте лишень: Assasin’s Creed, Far Cry 2, Tom Clancy’s Endwar і так далі. Звісно, потім розробник все виправляє але чому не можна зробити як слід відразу? Ось така приблизно історія вийшла і з грою From Dust, жанр якого, мабуть, не назвеш краще, ніж симулятор Бога.

Богу нудно…

Сюжету в грі категорично немає. Туземці шукають «давніх» - ось і весь сюжет. Так, на кримінальну драму розраховувати не доведеться, але хоча б цікавіше зробили, бо відверто починаєш засинати вже на двадцятій хвилині гри. Розумієте, всі ці сюжетні перипетії відбуваються рівно 10 секунд через кожні 10 хвилин ґеймплею. Це не жарт, а сувора правда-матка. Показують якісь печери, блукання по них – це п’ять секунд. Інші п’ять нам титрами, бо мову туземців ми не розуміємо, розповідають, що на цій мапі є, як діяти і що тут робили «ДАВНІ». Все, більше нічого розповідати просто неможливо, бо нічого.

Рятує забавку від ґеймерської зневаги тільки ґеймплей, але тільки, якщо його приймати дозами. Висидіти годину за грою, виконуючи всі побічні забаганки гри важко, дуже. Ми - така собі сила Бога, яка може брати кульку різного матеріалу і ліпити з цього щось нове: насипи, озера, іноді навіть гори. Зроблено гарно, по-перше: кулька різної рідини дуже гарно виглядає, а по-друге: все це має фізику, тобто стовп піску насипати неможливо: він розсиплеться у гірку. Це додає достовірності і ускладнює ті чи інші завдання.

Нам потрібно допомагати туземцям будувати селища довколо тотемів, одночасно захищаючи їх від цунамі, потопів, пожеж, також від вибухівок під назвою «вогняна-рослина», «водяна-рослина» тощо. Ці рослини або заливають все водою, або підпалюють все довкола, або утворюють кратери. Тому потрібно з розумом розставляти їх довкола селищ. Це розважає але недовго, бо розміщувати їх дуже важко, вони реагують на пересування не одразу, тому, щоб вхопити рослину потрібно разів так чотири зачерпнути піску, а на п’ятий вдасться саму рослину. Це дратує і псує й без того не надто гарний настрій.

Тотеми теж мають деякі здібності і ось вони дійсно розбавляють ґеймплей, змушуючи гравця мислити логічно, вираховувати коли ввімкнути ось цей, а коли інший. Наприклад: вам треба перевести людей через озеро. Можна його висушити, а можна зробити желейним і, як Ной, розвести хвилі. Це простий приклад, є і складніші, де потрібно дійсно подумати, але це віднімає багато часу і змушує сто разів повторювати одне й те ж, бо буває один раз спрацює, а інший - ні, буває, що самі бевзики не роблять те, що могли б. Стоять і дивляться на шлях, а не йдуть, або йдуть взагалі по такому колу, що швидше я до Києва рачки доповзу.

Про графіку нічого путнього не скажеш. Розумієш, що це не ААА проект і на круту картинку розраховувати не можна, але не покидає відчуття, що мила (тобто blur'у) вистачило б на одне гарне прання білизни. Кольори бліді, невиразні, хоча іноді все ж є чим потішити око, але це буває вкрай рідко. І текстурам бракує мальовничості, могли хоча б на краплю більше зосередитись ось на цьому камінці, на цій травинці, але ні…

Окремо щось сказати про звук теж неможливо, він - тло і його не відчуваєш, немає і музики, вона лунає лише інколи, про неї забуваєш, але, коли вона є, то грає доволі гарна композиція. Хлюпання води, виверження лави і пісок звучать гарно, але не ВАУ-ефект. Знову акцентую увагу, що це не ААА проект і продається він інтернет-мережею.

Загалом гра вийшла неоднозначна. Як для невеличкого проекту за невеличкі гроші вона доволі гарно і якісно виконана. Її тривалість відніме у вас декілька вечорів, але не більше. Ґеймплей має задатки на більше, але він поступово набридає, мило починає втомлювати очі, втомлюється мозок. Відсутність стимулу у сюжеті, або у чомусь ще робить важким тривале сидіння за грою. І стратегією це не назвеш і Богом себе наче не відчуваєш. Гарні задумки, але не докрутили, не дотиснули, не потримали гру в цехах, не виділили більше коштів, а шкода: проект гарний і має всі шанси стати гарною стратегією в майбутньому, але не зараз, не з таким рівнем. Бо тут Богу нудно…

Відеоогляд