Люто бринькнуло багатоголосся наших луків, засвистіла смерть на вістрі кінчиків наших стріл. Литаври гримнули бойовий марш і піхота виступила назустріч ворожим смертникам. Ми не боялися гинути, не боялися підставлятися під удар зиґотонів, допоки ми, патапони, не дійшли до краю світу та не угледіли ОЦЕ – свічадо безмежного щастя, як було передбачено у древньому пророцтві…

Приблизно такими враженнями переймаєшся у аркадній ритмічній стратегії Patapon. Попривдавану простоту і легкість гри, при детальнішому ознайомленні вона насправді пропонує епічну історію про плем’я патапонів та їхнє призначення у світі, а також приємно виснажує зубодробильним ґеймплеєм та вимагає нейрохірургічної зосередженості.

За сюжетом ми поринемо у історію про світову експансію племені маленьких створіннячок патапонів, яким провіщено побачити ОЦЕ на краю світу. На шляху до ОЦЬОГО патапонам протистоятимуть сили природи, велетенські потвори та плем’я зиґотонів, якому провіщено у будь-яку ціну спинити патапонів та запобігти знищенню світу. При достатньо розвинутій уяві у протистоянні цих народів можна помітити паралелі розбрату між багатьма сусідніми народами нашого з тобою світу (українці-росіяни, англійці-ірландці, ізраїльтани-палестинці тощо).У межах сюжетної канви нам трапляться і прості сутички із ворожим військом, і полювання у лісах, пустелях чи полях, і боротьба з велетенськими босами, і навіть захоплення та поруйнування замку.

Просуватися по сувою ігрової мапи будемо за допомогою пісень, адже патапони просто таки залежні від бойових барабанів. При чому пісні співатимуть патапони, а ритм на барабанах задаватимемо ми і чим точніший буде цей ритм, тим краще воюватимуть чи крокуватимуть патапони. Кожна пісня – це чотиритактна комбінація клавіш, які треба натискати у точно визначеному темпі, інакше нічого не вдасться. Власне через оце узалежнення від співів і ритму патапонів, тобі доведеться попотіти та навчитися зосереджуватися, мов Азаров на іспиті з української мови.

А якщо тобі вдасться тримати ритм протягом двох і більше куплетів, твої патапони ошаленіють і стануть справжніми берсерками, після чого ворогів міситимуть, мов міліція мирні зібрання на Майдані Незалежності. Без внутрішнього відчуття ритму та нормального слуху гру пройти неможливо. Тому навіть не думай гратися у Patapon без навушників, бо змарнуєш час і нерви. А також подбай, щоб батьки були далеко, діти спали, а дружина (чоловік), дівчина (хлопець) чи начальник на роботі пішли на зустріч із подругами.

У перерві між бойовими походами, патапони відпочиватимуть у своєму племінному таборі. Найважливішим об’єктом табору є своєрідна фабрика, на якій клепаються бійці нашого війська. Кожний солдатик складається із двох елементів різної складності. Чим складніший елемент – тим дорожчий і потужніший буде патапончик. Усі елементи, а також одиниці бойового спорядження війська вибиваємо із ворогів, тварин і босів. Наявність різних типів військ робить гру ще більш стратегічною. Нам пропонують на вибір піхоту, списників, лучників, кінноту і бабайкуваті танки. Але на рівень можна взяти лише три загони, тому доведеться почесати макітру, перш ніж узятися до бойових співів (особливо на перших рівнях гри).

Крім того у грі присутня прокачка, адже з кожним рівнем патапонам доплюсовується досвід, який впливає на їхню живучість та вбивчість. До речі, розробники завбачливо залишили міжрівневе повідомлення із порадами, як долати «непрохідні» рівні. У повідомленні сказано: Якщо вам здається, що рівень неможливо пройти, спробуйте спершу двічі-тричі сходити на полювання, а потім повторно дати тягла якомусь босику. У цьому повідомленні розкрито суть глобальної стратегії проходження гри. Однак досвід показав, що на полювання доведеться ходити по 5 разів, а тягла давати двом-трьом босам. Лише після такої прокачки можна впевнено почуватися на наступному сюжетному рівні. Але не хвилюйся. Усі прокачувальні походеньки займають від 2 до 10 хвилин, тому це не буде значною завадою на шляху до ОЦЬОГО.Взагалі під час гри у Patapon змінюється сприйняття часу і рівні тривалістю 5 хвилин здаються довготривалою епопеєю.

Графіка підкупає своєю індійністю, тобто за стилістикою нагадує інді-ігри, особливо Limbo, World of Goo і багато інших у цьому роді, однак консолі інді-проекти навідують украй рідко, тим більше портативні консолі. Patapon не стала винятком і обжилася огрядним видавцем. Але графічному оформленню і багатьом іншим елементам гри це не завадило.

Головні герої гри, патапончики подібні на колобків з велетенським оком і ніжками. Боси виглядають грізно і цікаво, а рівні, хоч і не збурюють уяву та милують око. Тут і пориви вітру, і грозові хмари, і зміни погоди, і блискавки, і пекельні пустелі, і вологі джунглі, і руїни древніх міст, і середньовічні замки… Усе це виконано у ортодоксальному 2D та нарікання на технічну відсталість були б безпідставні адже сам форм-фактор гри не потребує більшого.

Музика і звуки гри, як один із основних елементів ґеймплею заслухується дуже ретельно та детально розбирається мозком на усі складові, адже у шумовому багатоголоссі потрібно розчути саме ту пісню, чий ритм нам треба підтримувати для подальшого проходження а це нерідко дуже тяжко. Однак, якби не писклявість голосочків патапончиків та не мультикове оформлення гри, жорсткий ґеймплей перетворив би її на пекельне вбивання часу. А так маємо баланс.

Із недоліків варто назвати бідність видів босів. Вони зустрічатимуться у грі дуже часто і до них можна повертатися, щоб прокачуватися, та більше 5 типів босів нам не трапиться. А при повторному тягла даванні від босів не дочекаєшся якоїсь нової поведінки, що робить цей процес доволі нудним. Також часто доведеться тамувати свого Халка, коли збиватимешся з ритму і втрачатимеш так тяжко накопичену лють патапонів. А нарощення складності гри ближче до кінця перетворить процес приємного наспівування у випробування витримки і такту. Не всі ґеймери дійдуть до краю світу разом із патапонами і не побачать ОЦЕ.

Patapon це фундаментальна гра на PSP, тобто її потрібно пограти, щоб орієнтуватися у ігровій індустрії. Крім того багатьом вона допоможе розвинути відчуття ритму та слух. Приємна музика і графіка розбавлять жорсткий ґеймплей, а вислови персонажів гри наситять гравця дотепним гумором. PlayUA рекомендує.

P. S. Ми жили, ми воювали, ми гинули. Та по наших кістках пішли нащадки і здійснилидревнє пророцтво, хоч більшість із нас так і не побачили ОЦЕ. Та чого варте життя воїна проти добробуту цілої нації? Ми – патапони і вільне життя – це наша доля!

Відеоогляд Patapon

Текст та голос: Олекса snovyda Мельник

Монтаж: Takirelli