Що вийде, якщо змішати GTA, Prince of Persia і Hitman, трішечки приправити усе це стелсом а-ля The Thief чи Splinter Cell і загорнути у похмуру середньовічну атмосферу? Правильно, вийде Assassin`s Creed, або "Кредо Асасина" по-нашому.

Не вбивай невинних, будь завбачливим,
не наражай братів на небезпеку
Кредо асасинів

Для початку трохи довідки. Хашашини (від араб. "Ті, що вживають гашиш"), або асасини - агресивна секта ісмаїлітів, що здобула популярність і політичний вплив у середньовічній Європі та ісламському світі. Вона вирізнялася строгою дисципліною та вчиненням численних релігійно і політично мотивованих вбивств.

Тамплієри - заснований після Першого Хрестового походу християнський військовий орден, що у незвичний для того часу спосіб поєднував чернецтво з військовою справою. Вони були першими воїнами-монахами в Західному світі.

Зав'язка ігрового сюжету досить проста, та водночас неординарна: Орден тамплієрів, який, згідно з історичними даними, було знищено у ХIV столітті, насправді не зник, а протягом століть підпільної діяльності перетворився у сучасну мегакорпорацію Abstergo Industries, керівник якої, головатий професор-тамплієр, намагається здобути відомості про певний артефакт, використовуючи прилад під назвою "Анімус", що здатний "читати" та візуалізувати спогади предків піддослідного через ДНК. Затриманий парубок, якого змушують до співпраці, - нащадок асасина, який міг знати, де знаходиться цей артефакт. Таким чином, в грі існують два головні герої: асасин Альтаїр і його сучасний нащадок Дезмонд Майлс.

Події гри розвиваються у XII столітті, за часів Третього Хрестового походу, який очолили французький король Філіп II та англійський король Річард I Левине Серце. Три великих міста - Дамаск, Акра та Єрусалим - відкривають перед гравцем свої ворота, дозволяючи пройтися по вузьких, наповнених жителями вулицях, або ж пробігтися по дахах, розганяючи птахів.

Отже, після змістовного туторіалу ми опиняємося "у шкурі" Альтаїра під час виконання завдання. Хрестоносці відшукали щось цінне у підземеллях храму Соломона, а нам у компанії двох братів-асасинів належить з'ясувати, що ж це, і, по можливості, принести знахідку наставнику на ім'я Аль-Муалім. Знахідка виявляється Ковчегом Заповіту, описаним у 37 розділі книги Вихід. Разом з ним було знайдено і магічний артефакт. Щоправда, на завданні Альтаїр поводився зовсім неналежним чином, порушивши усі три "заповіді" асасина, за що і отримав покарання у вигляді публічного осуду і суттєвого пониження у ранзі. У якості спокути героя змушують виконати одне завдання, під час якого гравець має можливість опанувати основи гри, а тоді відправляють на серйозну місію, від виконання якої залежатиме його репутація серед інших асасинів.

Від перерахованих вище ігор Assassin's Creed увібрав у себе все найкраще. Від GTA ця з?бавка успадкувала майже повну свободу пересувань ігровими локаціями, доступ до яких відкривається в міру проходження гри, а також можливість викрадати місцевий транспорт - коней. Стрибати і лазити по стінах Альтаїр навчився у Принца Персії, а точніше - у їхніх спільних тата і мами - Ubisoft Montreal. Щоправда, відчуття від акробатики у виконанні цих двох персонажів значно відрізняються: якщо в Prince of Persia потрібно було уважно оглядати місцевість у пошуках всяких виступів і карнизів, а потім вчасно тиснучи на кнопки виконувати єдину послідовність рухів, що приводила до потрібного результату, то в Assassin`s Creed, опинившись, скажімо, на даху будівлі, можна сміливо тиснути кнопки бігу та дії, щоб Альтаїр сам граціозно та красиво виконував стрибки і сальто. Залізаючи на будинок, герой хапається за все: ґрати на вікнах, підвіконня, виступи. Виглядає це, хоч і не реалістично, та до біса видовищно.

Професію ж наш бравий асасин успадкував від свого лисого колеги по цеху. І хоч у Тобіаса й Альтаїра одна професія, методи у них абсолютно різні: Сорок сьомий ховає тіла, перевдягається і підкрадається ближче до своєї цілі, підіймається на зручну для пострілу зі снайперки позицію або влаштовує "нещасний випадок", а тоді тихо та непомітно зникає. Натомість герой Assassin's Creed спершу дізнається все про свою жертву, вибирає відповідний для вбивства момент, і коли він настає, просто проходить крізь натовп і завдає блискавичного удару прихованим клинком. Після цього він щосили тікає від стражів, що його переслідують, скидаючи їх з дахів або ховаючись у стозі сіна.

Ґеймплей в Asassin`s Creed цікавий і захопливий, хоч і дуже одноманітний. Всього Альтаїру потрібно виконати дев'ять убивств: по три у кожному місті. Як уже зазначалося, не всі локації доступні відразу. На початку гри ми можемо блукати лише містечком Масіаф (до речі, це єдиний населений пункт, у якому можна ходити спокійно, не побоюючись стражів), бідним районом Дамаска і територією між ними, на якій розташовані кілька невеликих поселень. Між населеними пунктами Альтаїр пересувається на коні або пішки. Та друге не радимо - аж надто довго бігати будете. У Дамаску ми знаходимо так зване "Бюро Асасинів", де нам дають певні поради. Далі починається розслідування - майже ідентичний для кожного вбивства процес. Отже, для початку потрібно піднятися на якусь вежу й оглянути околиці. Такі ось висотні будівлі іменуються точками огляду, і їх позначено на GPS-карті. (Так-так, тут є GPS. І не питайте, звідки він у середньовічного вбивці.) Після цього на нашій карті з'являються додаткові позначки.

Вони бувають різних типів:

• Допомога жителю. Є житель, одна штука. Є стражники, зазвичай три штуки. Стражники намагаються затримати жителя, який стверджує, що ні в чому не винний. Стояти і кричати один на одного вони можуть скільки завгодно, поки не прийде благородний Альтаїр. Або ж не прийде - вирішувати гравцеві. Убивши стражників, ми отримуємо подяку від жителя. Такий громадянин розповість про ваш подвиг усім місцевим жителям, які допоможуть вам сховатись від стражників, якщо ті вас переслідуватимуть. Якщо ж від вас буде тікати ворог, то городяни влаштують йому купу-малу, дозволивши вам наздогнати переслідуваного.
• Допит. У такому місці зазвичай стоїть якийсь оратор, який володіє інформацією про вашу жертву. Закінчивши промову, чоловік піде собі у своїх справах. Як тільки він опиниться далеко від вартових, потрібно напасти на нього, побивши кулаками. І ось тоді він розповість все, що насправді знає. У більшості випадків допит закінчується смертю допитуваного.
• Підслуховування. У позначеному таким знаком місці стоятимуть і розмовлятимуть двоє осіб. Альтаїр повинен присісти на найближчу лавку і уважно прислухатися до їхньої розмови. Таким чином він також дізнається інформацію про свою жертву.
• Кишенькова крадіжка. Тут щось схоже до підслуховування: з невеликої відстані наш герой підслуховує коротку розмову двох людей, дізнається, що один з них несе важливий документ з інформацією про ціль, а тоді, зливаючись з натовпом, підкрадається ближче і непомітно цупить потрібний папірець.
• Завдання інформатора. В деяких локаціях можна зустріти інших асасинів. Взамін за інформацію вони попросять Альтаїра виконати невелике доручення: ескортувати їх до певного місця, зібрати прапорці, добігти з точки А в точку Б за час, вбити хрестоносця або знищити лавки торговців. Останнє, до речі, виглядає вельми кумедно: для того, аби розтрощити лавку, потрібно... кидати на неї людей!

На карті також позначені вчені. Вони приязно ставляться до асасинів, а тому допомагають Альтаїру пройти повз вартових, прикинувшись одним з них.

Виконавши всі доступні завдання, герой приймає рішення про те, де і коли нанести удар. Отримавши в бюро спеціальне "замовлення" на вбивство у формі пера, Альтаїр вирушає на завдання. Тут все просто: доходимо до визначеної точки, дивимося скриптовий ролик, обираємо момент і вбиваємо потрібну людину, бажано швидким ударом прихованого клинка у спину. Якщо не вдалося - доведеться битися. Вмираючий персонаж ще якийсь час побалакає із своїм убивцею, після чого потрібно швидко добігти до бюро, намагаючись при цьому не потрапляти на очі стражникам. Ось і все, місію виконано. Власне, вбивства є найбільш цікавою і різноманітною частиною ігрового процесу, адже розслідування ідентичні для кожного з них.

Якщо щось у розробників вийшло на тверду п'ятірку, то це графіка, яка в Assassin's Creed не просто гарна, а дійсно приголомшлива. І не лише для свого часу - вона і зараз виглядає вельми непогано: кожен будинок, кожна вулиця, кожен NPC опрацьовані ретельно і з увагою до деталей. Не полінуйся, видерись на найвищу точку у місті і поглянь навколо. Вперше запустивши Assassin's Creed, від чудових пейзажів просто не можна відвести погляд. Та не обійшлося й без недоліків: "завдяки" консольному корінню гри розробникам довелося зменшити дальність промальовки деталізованих текстур та трави, через що дрібні деталі з'являються дуже близько від героя.

Анімація в грі теж на висоті. Особливої уваги заслуговує пересування верхи: правильно анімовані всі три алюри коней (крок, рись та галоп) дарують відчуття, подібне до їзди на справжньому скакуні.

Рухи Альтаїра також виглядають природно та граціозно, хоча паркур реалістичним не назвеш. Але це той випадок, де реалізмом варто пожертвувати заради видовищності.

Бої у грі - взагалі окрема тема. Всі бойові рухи - фінти, вольти, піруети - виконані правдоподібно і дуже красиво. Щоправда, не зовсім зрозуміло, чому під час бою з декількома супротивниками усі чекають, поки герой розбереться з одним, замість того, щоб нападати одночасно. Та, з іншого боку, бій у такому випадку був би занадто складним.

Збройний арсенал Альтаїра складається з прихованого біля зап'ястя клинка, довгого меча та метальних ножів, якими можна і битися. Стиль бою залежить від обраної зброї. Клинком можна моментально і тихо вбити супротивника, підкравшись ззаду. Меч - він меч і є - смертельна зброя у досвідчених руках. Дуже раджу користуватися комбо-ударами. Виконувати їх зовсім просто, але вони ефективніші і більш видовищні за звичайне заклікування. Кинджали можна кидати, вбиваючи противника на відстані, або різати шиї у ближньому бою. Комбо з кинджалом виглядатимуть також досить видовищно.

Озвучка за якістю дещо поступається графіці. Дзвін мечів і звуки бою іноді здаються неприродними, та до цього швидко звикаєш. Зате коли скачеш верхи, то чітко чуєш, якої поверхні торкаються копита, як вітер приємно шумить у деревах і як птахи співають - все так, як і має бути. Голоси персонажів підібрані відповідно до віку і положення: проповідники у містах виголошують релігійні гасла, торговці закликають потенційних покупців до своєї лавки, стражі кричать на злочинців. Та іноді, коли слухаєш розмови NPC, складається враження, що Убіки закупили якусь браковану партію мікрофонів. Другий мінус - не дуже велика кількість різноманітних реплік на одну тему: кожний врятований NPC дякуватиме Альтаїру одними й тими ж словами та голосом.

Музика у ті рідкісні випадки, коли її чути, звучить приємно і "в тему". Особливо заворожують мелодійні мотиви при подорожі між містами.

Окреме спасибі хотілося б сказати розробникам за інтерактивні завантаження, під час яких можна керувати персонажем - приємна дрібничка для гравця.

Підсумовуючи все сказане вище, можна з упевненістю сказати, що перед нами дуже якісний продукт. Незважаючи на відсутність різноманітності у квестах та інші незначні недопрацювання, Assassin's Creed - дуже цікава, захоплива і красива гра, якою UbiSoft започаткували одну з найвідоміших сьогодні ігрових франшиз.

Погляд у минуле - Assassin's Creed

Текст та монтаж: Микола Сонячний
Голос: snovyda