Як іноді буває приємно на повному ходу вперіщити свій броньовик у крихку споруду із дерева і стежити, як друзки, скалки і уламки розлітаються на всі боки під звуки лементу заскочених зненацька у споруді ворожих кулеметників. Як зворушливо усвідомлювати, що ти ледь не стер до крові палець, коли витискав гашетку рейлґана, щедро поливаючи противників свинцем, а тут виявляється, що у загашнику причаїлося ще три ракети, які так і просяться вгарататися у броню ворожого танка. А як дивно у розпалі бою спам’ятатися і згадати, що ти воюєш за файних хлопців, які, хоч і дуже небезпечні, а все ж рятують світ. Якщо ти цінуєш такі відчуття, то Renegade Ops саме для тебе. І зараз ми розберемося чому.

Про невибагливого терориста

На світову політичну спільноту обвалюється нечуване лихо: лисий псих, що називає себе Інферно, маніакально регочучи і говорячи напівзагадками, усім погрожує з незрозумілих причин і виносить в повітря місто Каталонія-Сіті. Та Інферно - невибагливий терорист. Він просто підриває і знищує, але нічого і ні від кого не вимагає - йому просто подобається процес. Та це не має для чільників світової політики жодного значення, вони збираються вести перемовини замість активних дій.

І лише одна людина розуміє, що у тих політиканів давно повитікали мізки і у цій справі потрібна мужність та рішучість, а не язики-помела. Цією людиною виявився генерал Брайант, який зрікається усіх заслуг перед отими політиками, зриває ордени, нашивки і стає відступником, ренегатом та починає власну війну, заручившись підтримкою декількох бійців, гартованих розжареним залізом і напалмом.

… і затактакав кулемет

Після вступного ролика виникають суперечливі відчуття: не знати, позіхати з нудьги чи реготати з недолугості? Та щойно заспокійливо затактакав кулемет і на друзки розлетілися перші вороги, стало зрозуміло, що сюжет тут – лише малозначимий додаток, який склеює рівні докупи і дозволяє перевести подих у перерві між тотальним винищенням ворогів демократії.

Renegade Ops - це аркадне валиво на колесах, шутер на дорозі. Нам на вибір пропонують чотирьох підлеглих генерала Брайанта, кожен з яких має свою унікальну особливість, типу підвищеної швидкості броньовика чи посиленої додаткової броні. А далі нас десантують на ігрову мапу і починається скромний апокаліпсис.

Не вір повідомленню гри про те, що у неї зручніше грати з ґеймпадом. Польові дослідження у цій області виявили, що, при усій повазі до ґеймпадів, справжній комфорт у Renegade Ops дарують православні михась і клава: підконтрольний тарантасик слухняно виписує вісімки, здіймаючи куряву на дорозі, а приціл постійно вихоплює у просторі наступний об’єкт для страти. Шкода, що анатомією людей не передбачено третю руку для чаю, що не завадило б під час гри в Renegade Ops.

Для війни із червоною армією Інферно (наполягаємо, аби ти плутав з красною армією СРСР) нам пропонують основну та альтернативну зброю. Основна зброя містить нескінченний боєзапас і вивергає набої тоннами. Кулемет, з яким гравець починає кожну місію, апґрейдиться спеціальними блакитними ящичками, чим перетворюється з простенької тарахкотілки у потужний трицівковий кулемет. Альтернативна зброя — рейлґан, ракетниця та вогнемет — значно потужніша за основну, та у неї суттєво обмежений боєзапас. Змінювати зброю, поповнювати боєзапас і здоров’я можна в процесі гри, підбираючи яскраві ящички, які випадають зі знищеної ворожої техніки та деяких споруд.

Увесь ігровий процес зводиться до того, що нам треба їздити по мапі різноманітними дорогами, розстрілювати скупчення ворожих сил, зачищати шматочки простору і знов їздити... Для зручності у нас є щось типу GPS. Маленька стрілочка вказує напрямок до об’єкта місії. Крім того, існує помаранчева, основна стрілочка і сіра – побічна. На мапі трапляються інтерактивні елементи типу шлагбаума чи масивної сталевої брами. Але по них теж треба стріляти, аби активувати. Іноді доведеться захоплювати різні командні центри кранів, ракетних шахт чи ще чогось. Для цього в’їжджаємо у малесенькі двері на нашому броньовичку, дивимося коміксові слайди, луплячи по пробілу, і насолоджуємося. Так, це примітивно, але весело. А гра і не намагається бути серйозною.

Будь-які наші дії супроводжуються, окрім криків болю і вибухів, ще й нарахуванням очків досвіду. Тут навіть здобуваються певні рівні. Але на потужність героя ці рівні не впливають і можна завалити фінального боса навіть непрокачаним персонажем. Проте, відповідно до рівня персонажа можна купувати покращення. Це може бути додаткове життя, збільшення боєзапасу, автоматичне відновлення здоров’я чи ще щось. Гілки покращень розділені на три типи (Захист, Атака і Тактика) по шість покращень у кожному. На одному рівні можна використовувати лише обмежену кількість покращень: від двох до чотирьох, залежно від прокачаності. Крім того, придбання покращень можливе лише за спеціальні R-очки, які видають при здобутті рівнів, які, у свою чергу, гравець отримує за виконання основних і побічних завдань та винищення ворогів.

На двох рівнях нам дозволять пілотувати бойовий гвинтокрил. Ґеймплей літального бою не надто відрізняється від їздового, хіба що гвинтокрил повільніше розвертається. Проте він швидше пересувається і може скидати дурилку для ворожих самонавідних ракет.

Гайда соціалізуватися

У Renegade Ops можна гратися самому. Але найбільше задоволення приносить кооперативний режим. При чому у кооперативі ворогів значно більше, а постійні вигуки радощів від того, що взірвався ворожий танк чи зійшов з рейок бронепотяг, таки повинні слухати щирі друзі. Особливо сильні емоції викликає те, що у російській локалізації англійське слово railgun переклали як рельсотрон. І щоразу, коли я знаходив цю зброю, то несамовито істерично волав на всю хату про те, що підібрав рельсотрон.

Розробники зрозуміли, що на самоті гратимуть люди, яким не дуже весело живеться, тому для підбадьорення передбачили кілька ачівок, які у кооперативі неможливо здобути.

Знай ворога свого

Різноманіття ворогів у грі є. Все починається із малесеньких солдатиків-цяточок і закінчується велетенськими бронепотягом, повітряним кораблем вертикального зльоту і крейсером-авіаносцем.

Продумане і різноманіття рівнів. Хоч ґеймплей і зводиться до розстрілювання усіх червоних довкола, та іноді будуть приємні несподіванки, як, наприклад, втеча від ядерного вибуху по мосту, який руйнується, або фінальний бій на платформі, яка піднімається із самого пекла аж у середні прошарки атмосфери під обстрілом хвиль нещадної військової техніки.

Підступна краса відступників

Не радимо грати у Renegade Ops, попередньо не відростивши бороду, адже від захоплення графічними принадами гри можливий стрімкий обвал щелепи із закономірним забоєм підборіддя, а борода допоможе амортизувати удар. Справді, картинка, що розгорнеться на твоєму моніторі соковита, різноманітна і неймовірно деталізована. Кожний рівень по-своєму унікальний. Є локації на природі десь у Південній Америці, є заїзди по африканській савані, є турне по Західній Європі, а є мандри по сталевих тунелях десь поблизу ядра Землі. Кожна локація створена з любов’ю, кожний будиночок поставлений вручну.

Графічний рушій зробив майже неможливе і передав графіку повітря. Так у тропічному кліматі Південної Америки відчувається, що повітря густе, вологе, а в сухому і спекотному центральноафриканському кліматі помітно, що повітря кипить, мов над розжареним асфальтом улітку, а коли потрапляємо до європейського містечка, одразу відчувається прохолода морського вітру.

Туц-туц-туц-туц...

Музичне і звукове обрамлення цього аркадного валива на колесах абсолютно відповідає духу гри. Особливо цікаво спостерігати за розвитком персонажа Інферно, який під кінець гри таки зірвав собі голос у постійних погрозах. На передній план у озвученні виходять різноманітні вибухи, яких тут дуже багато. Під час роз’їздів і перестрілок весело подзенькують кулі по броні техніки, кричать люди, балакають персонажі і так далі. Російського озвучення у грі немає, що не може не тішити. Втім, навіть якщо ти не знаєш англійської, навіть якщо знаєш і все ж не звертаєш уваги на те, що базікають персонажі, ти однаково отримаєш правильний емоційний заряд.

Якось отако

Renegade Ops - це веселий симулятор судного дня, що опустився на голови противників мирного домінування американських військових. Це насолода для справжніх поціновувачів старих-добрих стрибків з трапліна під вибухи ворожої техніки і зойки нещасних ворогів. Заряджайте свої рельсотрони, відступники, і гайда поперед генерала до Інферно.

Автор: Олекса snovyda Мельник