У відносно недалекому 2001 році, а саме 15 листопада, у продаж вийшов головний конкурент усім відомої PlayStation 2 - XBOX або, як зараз її називають, XBOX Original, - нове дітище MicroSoft. Оскільки конкурент від Sony мав велику популярність та не менш успішного попередника, то новій забавці від Майків потрібно було якось переманювати на свій бік ґеймерів, а це, як повелося, досягалося за рахунок ексклюзивів для тієї чи іншої платформи. MicroSoft - компанія розумна, тому вони заздалегідь подбали про "печеньки", якими будуть виманювати гравців, і одразу з виходом своєї ігрової платформи випустили один з її перших ексклюзивів - Halo: Combat Evolved.

У той час, коли людство бавилося, розстрілюючи своїх друзів у Counter Strike чи Quake, Halo представила свій варіант мультиплеєрного шутера і для прихильників XBOX він став чимось більшим, ніж просто пострілялка з друзями, адже гра запропонувала цікавий сюжет, можливість захистити Землю від вторгнення інопланетян, а потім і зіграти за цих же загарбників, використовуючи вже їх індивідуальні можливості, зброю та техніку. Halo стала настільки успішним проектом, що збільшила продажі нової платформи майже на половину, її визнали однією з найуспішніших та найважливіших ігор, вона стала грою must have кожного XBOX-ґеймера, у неї безперестанку грали у XBOX Live і грають досі. Як вже зазначалося, MicroSoft - компанія розумна, але й не менш ласа до грошей, тому користуючись популярністю цієї насправді грандіозної серії випустила у 2011 році ремейк першої частини франчайзи з новою назвою Halo: Combat Evolved Anniversary, про яку і піде далі мова.

Сюжет

З часом населення Землі зростало, що змусило представників людської раси здійснювати пошуки нових, придатних для заселення земель, а оскільки технічний прогрес дозволив здійснювати подорожі по галактиках, то люди почали засновувати свої колонії на різних планетах. Центром усієї колоніальної системи стала планета Reach, яка слугувала також центром для наукових досліджень та була основою військових сил об'єднаних націй. Як відомо, не може бути все так добре - людські колонії зіштовхнулися з інопланетними технологічно розвиненими расами, що почали влаштовувати рейди на заселені планети та вести маштабну війну проти нашої цивілізації. Вчені та військові не гаючи часу почали створювати потужну та принципово нову зброю - біологічно та кібернетично розвинених супер-солдатів, проект був ретельно засекречений і мав назву СПАРТАНЕЦЬ (SPARTAN), що з часом та гірким досвідом поразки еволюціонував у СПАРТАНЕЦЬ-2 (SPARTAN-II), декілька представників якого могли з легкістю змінити хід битви на свою користь.

Військове командування розпочало підготовку до місії, метою якої було виявлення головного місця розташування ковенантів, Спартанці повинні були прибути на планету Reach по нові вдосконалення броні, та за два дні до цього ковенанти напали на Reach та знищили колонію. Корабель Pillar of Autumn став останнім з вцілілих, на борту якого перебував лідер Спартанців - Майстер Чіф (Master Chief), за якого нам і випадає честь зіграти. Командування корабля прийняло рішення здійснити стрибок у відкритий космос навмання з метою відвести ковенантів як найдалі від Землі, та це призвело до ще більшої проблеми...

Оповівши зав'язку всієї цієї грандіозної історії, потрібно узагальнити події, щоб не наспойлерити. Весь сюжет гри складається з 10 частин, що є такими собі розділами вступної частини усієї серії Halo. На проходження кожної частини доводиться витрачати по 1-2 години, протягом яких доведеться виконати певне завдання, як то знайти капітана, захистити певні стратегічно важливі точки чи навпаки проникнути на територію ворога і розтрощити там усе. Між самими місіями немає ніякого часового проміжку, лише кат-сцени, які пояснюють ціль твого завдання, або розповідають про паралельні події. Таким чином, ледве притягши ноги до місця, де закінчується один розділ, доводиться знову кидатися в м'ясорубку і розстрілювати десятки ворогів, які досі чекають тебе за дверима, бо тобі не вистачило куль, щоб прикінчити їх. А куль все ж не дадуть, тому потрібно думати.

Арсенал та техніка

Варто одразу зазначити, що вся зброя, як і техніка, поділені на звичну нам, людям та на дивакувату, як з вигляду, так і у дії, інопланетну. Зброї у грі вистачає, тут є штурмова гвинтівка, пістолет (magnum), снайперська рушниця (DRM), помповий дробовик, кулемет та розривні гранати. Стандартний набір Спартанця складається зі штурмової гвинтівки та пістолета, трьох розривних гранат і декількох обойм набоїв. Що стосується зброї загарбників ковенантів, то в них набір схожий, хоча вибір дещо ширший, у їх арсеналі присутні енергетична рушниця (concussion rifle) на противагу спартанській штурмовій, фокусувальна гвинтівка, що діє за принципом снайперки, плазмова рушниця та гармата, які відрізняються потужністю удару, плазмовий пістолет, помпова рушниця, яка компенсує свою повільність убивчою силою та плазмова граната, що має здатність прилипати до цілі. На відміну від Спартанців, ковенанти є представниками багатьох рас, тому їх воїни представлені різними класами, а відповідно до цього кожен клас бійців має своє базове озброєння.

Також у ворожої сторони є унікальна зброя, яка не має аналогів серед озброєння військових об'єднаних націй, особливо крутими є енергетичний меч, гравітаційний молот та такий собі пістолет, що ззовні схожий на їжака. Енергетичний меч завжди в озброєнні має лише один єдиний клас ковенантів, особливістю яких є здатність ставати невидимим, через це вони люблять підкрадатися тихенько і завдавати смертоносного удару, їм достатньо здійснити один влучний удар і будь-якому Спартанцю кінець. У даній частині гри цим мечем можуть володіти лише ковенанти, тому підібрати його Спартанець не може. Гравітаційним молотом має честь володіти теж один єдиний клас бійців, які, напевно, - найнебезпечніший клас з усіх існуючих. Якщо бачиш, що на тебе мчить чим дуж величезне страхітливе чудовисько зі здоровенним молотом у руках, то тут навіть немає про що думати, вихід лише один - стрімголов утікати назад і на відступі вже висаджувати у нього не одну обойму набоїв та закидувати гранатами. Якщо все ж накивати п'ятами не вдалося, або тебе затиснули в кутку, то при миттєвому ударі молота Спартанець отримує нову здатність підлітати на 1-2 десятки метрів вгору, але вже мертвим. Тішить те, що вбивши цього мерзотника, можна забрати його молот і йти сміливо, як Тор розносити в сторони зграї ворогів. Що до пістолета, схожого на їжака, то в нього теж є свої особливості, головною з яких є навідні набої - достатньо лише, щоб ворог перебував у полі зору, тоді швидко можна випустити чергу чи дві кришталево-рожевих голок, які зграєю полетять у ціль і будуть наздоганяти її, куди б вона не втікала.

Головною особливістю Спартанців на противагу своїм суперникам є енергетичний щит під назвою MJOLNIR Mark V, він забезпечує надійний захист від різної зброї, приймаючи весь удар на себе, але з часом слабшає і потребує відновлення, тому кидатися у зграю ворогів не так страшно, головне спромогтися швидко з неї вибратися або прикінчити кожного. Але варто пам'ятати, що щит не дає 100% захисту, в залежності від типу зброї супротивника щит поглинає більше чи менше пошкоджень. Ще однією особливістю Спартанців є здатність носити з собою лише два види зброї одночасно та по три гранати кожного типу, кількість набоїв, як зрозуміло, також має свій максимум. Додатковою компенсацією є можливість використовувати як своє, так і чуже інопланетне військове спорядження. Таким чином можна в принципі мати дві рушниці однакового типу, одну свою і одну ворожу, доречі, майже вся зброя ковенантів не має набоїв як таких, замість них частіше використувується акумулятор, що дозволяє певним чином збільшити кількість пострілів чи їх силу, але деякі з них мають схильність перегріватися і тоді потрібно буде чекати доки скінчиться охолодження.

Якщо набридло бігати на своїх двох, то можна знайти будь-який транспорт і набагато швидше доїхати чи навіть долетіти до потрібного місця. Як і зброя, уся техніка також ділиться по приналежності до тої чи іншої ворожої сторони і перевагу у кількості знову мають ковенанти, у розпорядженні яких є одномісний літальний байк "Привид" ("Ghost"), з якого можна постріляти, велика схожа на турель літальна машина, що на озброєнні має потужну плазмову гармату і також зветься "Привид", є навіть однопілотний невеличкий винищувач "Банші" ("Banshee"), на якому можна крутитися на всі 360 градусів відносно осі і, вмикаючи прискорення, наздоганяти ворогів. У Спартанців же в розпорядженні є тримісний позашляховик "Warthog", обладнаний кулеметом, та танк "Scorpion", хоча за весь час гри його можна побачити, здається, лише раз. Особливо корисним є позашляховик, адже у кооперативі в нього можна влізти втрьох і зайняти місце водія, пасажира (з можливістю стрільби) чи кулеметника, у якого нескінченний запас куль. Усю техніку у грі можна знищувати, для цього потрібно певний час влучно по ній стріляти або закидати гранатами, вийнятком є хіба що літальна турель "Привид", знищити яку можна лише підійшовши в притул і закинувши в неї розривну чи приклеївши плазмову гранату. Загалом під час гри наявні певні місії, які пройти можна лише з використанням техніки, інші ж місії не потребують її обов'язкового використання, але просто надають можливість покататися чи політати.

Атмосфера

Напевно, не багато шутерів можуть похизуватися такою атмосферністю, яка присутня у Halo, не тільки у Combat Evolved, а у всій серії цього насправді епічного протистояння людства та інопланетних рас. Невід'ємними складовими, що роблять цю гру особливою на тлі інших її родичів по жанру є великий та мальовничий світ, прекрасна чарівлива музика, майстерно поставлені кат-сцени, цікавий захопливий сюжет та персонажі, яких неможливо забути. Ігрові локації змінююються від оригінальних будівель до чарівних пейзажів різних планет. Тут немає виконаних за однією схемою приміщень - вони всі різні, сповнені великою кількістю кімнат, переходів та коридорів, що в цілому утворюють своєрідні лабіринти, адже по них доводиться бігти не один раз і з часом потрібно знаходити інші, обхідні шляхи, якщо той, яким ти прийшов, з певних причин перекрився. Крім будівель, як вже зазначалося, є можливість спостерігати гарно пророблені джунглі, великі пагорби, пляжі, гори, рівнини та знамениті кільця системи Halo, дивлячись на які, перехоплює подих.

Усю цю мальовничу атмосферу доповнює музичний супровід, творцями якого виступили Мартін О'Донел та Майкл Сальваторі. Саундтреки дуже вдало відповідають загальній сцені та підкреслюють дійство на екрані, вони створюють таку собі епічну атмосферу, що ще більше змушує гравця повірити у те, що він потрібен усім об'єднаним націям, змушує кидатися у бій і відвойовувати своє. Хоча певну кількість ігрового часу звучання музики відсутнє, та воно взагалі не помітне, адже всю увагу на себе перебирає ґеймплей. Та коли доводиться кидатися у бій із великою кількістю противників чи тримати під захистом певні об'єкти, то якраз тут і додається атмосферності за рахунок музичного супроводу. Це, безперечно, дуже великий плюс гри.

Також тут дуже цікаво поставлені діалоги. Звичайно, не можна очікувати якоїсь особливої емоційності від персонажів, та все ж їх розмови живі. Прикладом слугують підбадьорливі слова капітана, або розпачливий голос штучного інтелекту "КОРТАНИ" ("CORTANA"), який особливо запам'ятовується кожному гравцю, оскільки цей ШІ зображений у вигляді голограми жінки. Багато діалогів відбувається саме з нею - вона пояснює усе, що відбувається, дає координати наступної цілі та допомагає у критичних ситуаціях, словом, супроводжує протягом усієї гри. Мінусом, нажаль, є те, що таких персонажів тут взагалі небагато і увесь час доводиться самотужки бігати по величезних рівнях.

Цікаво те, що при грі у кооперативі, розробники вирішили не пояснювати ким саме є наш напарник, бо навіть у кат-сценах він відсутній. Виходить, що всю гру друг грає за невідомого добродія, який вирішив задля розваги постріляти з нами за компанію і при цьому йому навіть не можна нічого сказати. Складається враження, що у головного героя роздвоєння особистості і друга його частина зникає, як тільки починаєш з кимось вести мову. У наступих частинах гри це виправляється за рахунок командної роботи Майстра Чіфа та інших Спартанців, але говорячи про Combat Evolved, таке недопрацювання стає хоч і невеликим, та все ж мінусом.

Висновок

Якщо не з перших хвилин, то трішки пізніше починаєш розуміти наскільки Halo велика сама по собі, мається на увазі не час витрачений на проходження, а все, що представляє гра. Після проходження розумієш чим саме вона підкорила ґеймерів та як їй вдалося збільшити кількість проданих консолей. Закінчивши сюжетну лінію однієї частини, одразу хочеться продовження, або навіть виникає бажання знову поринути у все це і взятися проходити її ще раз, і все це не пов'язане з маніакальним бажанням розстріляти ще декілька сотень ворогів, хоча воно теж присутнє. Безумовно, Halo варта витраченого на неї часу та залишить по собі лише приємні відчуття, а якщо кампанія вже до дірок перепройдена і ти зібрав усі досягнення, то на такий випадок розробники імпортували у ремейк клієнт мультиплеєрної частини гри із попередньої Halo Reach, що надасть змогу додатково насолодитися всесвітом Halo разом із її спільнотою із усього світу.

Автор: Сергій SERGEX Ящук