Смердючі мавпи, що висіли боягузливими китицями на дереві епох, посипалися на землю, струшені вітром прогресу. Масні волохаті шиї оперезали італійські краватки, а із пащек замість гарчання і мукання виверглися цитати Ніцше, Хаяма і Фройда. Ведені інстиктами і прикриті полудою етикету мавпи проливають свою і чужу кров, годуючи демонів пітьми. Вони бачать сни і зустрічаються там із собою. Жах сковує їх серця від осягнення правди про свою суть. Цивілізація, хай їй грець...

Саме у сні ми опиняємося у інді-жахастику Anna від італійської студії Dreampainters. І сон приймає нас лагідними обіймами кришталево чистого струмка обабіч поруйнованої пилорами. Промені сонця приємно лоскочуть обличчя, а герой налякано говорить про жахіття. І якщо перед тобою виринають двері, яким би боягузом ти не був, ти переступиш поріг і це буде перший крок у твоїй тривалій чи не дуже подорожі крізь морок чужої душі, яка спромоглася на великі гріхи, що не можуть бути пробачені.

Anna доволі короткотривала гра і усі події та пригоди, які тобі судилося пережити стануться у приміщенні покинутої пилорами. Певною мірою уся споруда - це вмістилище страхів і спогадів, що сплелися у дивні символи і незбагненні явища, як плід дерева у формі дитячої голови, що плаче кривавими стрімчаками чи тіні людей, які пильнують за героєм. Відчуття кошмарного сну не покидатиме тебе до останнього подиху твого героя, що гучно вирветься із переляканого і виснаженого тіла у одній із двох можливих кінцівок гри.

Ґеймплейно Anna - це типова едвенчура. Шукаємо предмети, застосовуємо їх у відповідних місцях чи поєднуємо їх у інвентарі і просуваємося далі. Інвентар наш не буде переобтяжений. Загальна кількість усіх предметів, які вдасться підібрати, доволі невеличка. Проте є серед них такі, які жодного разу не будуть використані, як, наприклад, мобільний телефон. У грі є можливість відкривати двері рухом мишки чи витягувати шухляди. Але реалізовано це поганенько. Люди, знайомі із Penumbra чи Amnesia будуть неприємно вражені кривістю цього елементу ґеймплею.

Атмосфера горору на початку гри аж надто нав'язлива і викликає посмішку своєю поведінкою типу "я жахнюча гра, бійся мене, буууууу". Проте, ближче до фіналу різні дивні штуки, які несподівано виринатимуть десь у просторі таки змусять узятися спину сиротами і смикнутися від страшного нечеканчика. І це при тому, що у грі нам абсолютно нічого не загрожує, тут немає монстрів чи пасток, які могли б убити героя.

Головоломки можуть змусити мозок закипіти. Вони дико нелогічні і часто розгадка приходить через просте перебирання предметів у активній точці, а не через розуміння того, навіщо це робиться. Це можна виправдати тим, що усе довкола - це кошмар, який постав у збудженій підсвідомості.

Саундтрек пречудовий, хоч деякі спокійні композиції були доволі незвично застосовані у страшних моментах. Виникало дивне відчуття, бо музика наштовхувала на приємні спогади, а перед очима корені, що проросли зі стелі, іржава циркулярка і криваві символи на стінах. Над музикою у грі попрацював більший колектив, ніж над програмуванням і дизайнуванням гри і це сильно відчувається. Справді, треки суттєво приглушили більшість недоліків гри і підняли загальну оцінку.

Однак, нехай красномовність рецензора не введе тебе в оману. У Anna великий потенціал і вона, певною мірою, - глибока гра із заплутаним сюжетом і символізмом, що межує із артхаусним кіно. Проте, реалізація задуму автора виявилася не надто вдалою. Основна проблема гри у її дизайні. Іноді хочеться ахнути від чудових фресок, які розповідають історію богині Анни, що полонила душу героя і штовхнула на злочини, а іноді хочеться видалити гру негайно від побаченого кошмарного дизайну приміщення, або пластмасового ґанку пилорами. Взагалі, якщо у тебе знайдуться сили пережити перший рівень гри і не видалити її через відразу, яку викликає бридотний салатовий колір трави і картонові гори, що поглинули обрій, то вважай, що більше кров з твоїх очей не потече і далі буде доволі цікава картинка. Чесно. На відсталість графіки марно нарікати, адже це типова інді-гра але пробачити убогий дизайн не можна.

Зрештою ніколи не сподівайся надто багато від чогось і розчарування твоє буде не таким великим. Anna часом сильно зацікавлювала, іноді відштовхувала. Цікавий сюжет і глибокий символізм разом із прекрасною музикою протистоять дешевій графіці і бідному дизайну. Свого поціновувача гра безумовно знайде але закохатися у неї доволі важко.

Відеоогляд Anna

Текст та голос: Олекса snovyda Мельник
Монтаж: Rizun