Рольова гра «Of Orcs and Men» мала усі шанси стати однією з кращих RPG року. Цьому сприяло усе: гра мала оригінальну зав’язку сюжету з типовим але цікавим конфліктом, дует харизматичних героїв у головній ролі і вийшла на тлі осіннього застою у рольових іграх. Але навіть маючи на руках усі ці козирі, розробники із Cyanide та Spiders не змогли створити гру, за якою не шкода було б провести бодай кілька годин.

Сюжет історії про Орків та Людей обертається довкола типової нетерпимості людей до інших рас. Цього разу під гарячу руку жорстокого людського імператора потрапили ґобліни та орки. Перших «вирізали» доволі швидко, та другі, незважаючи на значні втрати, досі чинять опір гнобителям. Більшість зеленошкірих або загинули, або стали рабами, але, як відомо, надія вмирає останньою. Героїчний клан Кривавої Пащеки намірений вбити ненависного імператора. На це завдання відправляють гору м’язів на ім’я Аркейл, а провідником йому слугуватиме ґоблін Стікс - чи не єдиний розумний представник цієї раси.

Як бачимо, зав’язка вельми цікава. Просуватися сюжетними рейками також було б цікаво, якби ті рейки принаймні пролягали через великі і цікаві локації. Та у грі кожний рівень – це, фактично, коридор, у якому гравцеві потрібно провести двох героїв до кінця, граючи ними по черзі. Іноді дорогою нам траплятимуться слабенько деталізовані і не дуже добре озвучені NPC з квестами, та вони рідко викликатимуть бажання дослухати себе до кінця.

Бойова система нагадує нещодавню RPG по «Грі Престолів»: натискаючи пробіл, сповільнюємо час і задаємо різні удари у чергу, знову натискаємо – і герої починають виконувати поставлені до черги команди. І якщо у старенькому KotOR така бойова система працювала чудово, то у історії про Орків і Людей вона реалізована поганенько і викликає бажання грати на найнижчому рівні складності, щоб не витрачати нерви на нудні та нецікаві бої. Щоправда, зменшити рівень складності посеред гри не вдасться – щоб змінити складність, гравцеві доведеться починати нову гру.

Рольова система гри базується на атрибутах та вміннях. Атрибутів маємо чотири: сила, спритність, витривалість, розум. Кожен з них по-різному впливає на бойові характеристики героя. Також маємо три деревця навичок. У орка це захисна та атакувальна стійка, а у ґобліна – ближній та дальній бій. Спільною для обох героїв є гілка з кількома особливими вміннями: наприклад, кинути ґобліна чи допомогти пораненому напарнику.

У кожного з героїв є своя особливість. Стікс може ставати невидимим, підкрадаючись до ворогів і перерізаючи їм горлянки. Натомість Аркейл, мов Халк, впадає у режим люті, якщо отримає достатню кількість пошкоджень. Розлючений орк отримує бонус до пошкоджень і безконтрольно атакує усе, що бачить – навіть свого друзяку Стікса.

Власне, взаємодія двох головних героїв і є чи не єдиною причиною пограти у Of Orcs and Men. Вона чимось нагадує типові історії двох кардинально різних персонажів, яких обставини змушують взаємодіяти один з одним, і які з часом перетворюються на справжніх друзів. Серед переваг забавки варто також назвати непогано зрежисовані кат-сцени. На жаль, на цьому перелік смаколиків гри закінчується.

Дуже шкода, що на терезах переваг та недоліків гри одноманітність, баґи, слабкі озвучка та графіка і коридорний дизайн значно переважують хорошу ідею, неординарних персонажів та великий, хоч і не розкритий потенціал сетинґу. Якби розробники обрали якусь іншу дату релізу, то, ймовірно Of Orcs and Men отримала б більше уваги з боку гравців. Та коли у стім-бібліотеці поруч з нею одночасно з’явилися такі тайтли, як Dishonored та Xcom, то навіть класна історія двох зеленошкірих друзів і любов до рольових ігор не змогли змусити нас читати цю казку про орків та людей. Проте якщо ти із задоволенням проходив РПГ по «Грі Престолів», то і пригоди Орка й Гобліна тобі ймовірно сподобаються.

Відеоогляд

Автор та монтаж: Микола "Сонячний" Орос
Голос: Олекса "Сновида" Мельник
Редактор: Ліда "Gato Fogoso" Кундис