Комікс "Святогор" можна прочитати на сайті www.comx.org.ua

Shakll – людина непересічна, і не лише на творчій ниві, а й у житті. Так-так! Коли інші тільки намагаються виглядати екстравагантно, у нього це виходить дуже органічно. Ні краплі чогось напускного. Складно уявити, як можна перевдягти-замаскувати цю яскраву людину, щоб ви її не пізнали після того, як хоч раз побачили!

Олексій яскравий у творчості, у стилі одягу, у зачісках, у способі життя і напрямі думок. Художник в усьому. Уже багато років він працює в різних жанрах, але найбільш знана його виразна графіка: вишукані книжні ілюстрації, стріпи, комікси та мальваоні історії у цьому стилі.

Нам з вами дуже пощастило, що така людина є патріотом (до того ж мислячим, а не беззастережним фанатиком). Патріот він так само, як і митець – у всьому! Кожна його мальована історія, будь то комікс про Мундіаль, про козака в Японії, про видатного філософа давнини чи славетного богатиря, пронизана тендітною і щирою любов’ю до Вітчизни. Ви можете зауважити, що багато про кого можна так сказати, було б бажання. Та лишень у випадку, коли вам ніколи не доводилося бачити комікс Shakll-а. Чесно, подивіться комікс про богатиря Святогора на нашому сайті – він зовсім невеликий, і зрозумієте, що то за сила в богатирських руках художника. Тож ми радимо познайомитися з неповторною творчістю Shakll-а і надаємо слово самому майстру.

- Шановний Shakll, почати розмову ми б хотіли з традиційного прохання розповісти трохи про себе поза фахом.

Взагалі я люблю мандрувати! Чим більше мені це вдається, тим більше в мене сумнів – чи я мандрую, щоб розширити свій світогляд та отримати нове натхнення для малювання, чи я малюю для того, щоб мати можливість мандрувати… А так… збираю книжки, різні цяцьки... дуже рідко, коли є вільна година, щось майструю з паперу.

- Чому Ви вибрали саме такого незвичного псевдоніма?

Я не вибирав. Мені це погоняло вигадали друзі десь років у дванадцять. Я звик... мені сподобалось.

- Ви відомі як художник у широкому значенні цього слова: не так давно Ви виступили художником-постановником балету «Володар Борисфену», влітку планується до друку Ваш новий альбом, Ваша вишукана графіка сама говорить за себе. Тож чому і коли саме Ви звернулися до коміксу – жанру, до якого серйозно мало хто ставиться на пострадянському просторі?

Та й при радянському було непереливки (ну, ти в курсі... ). Якби і не обирав – мальовані історії обрали мене!.. Батьки-художники, з дитинства оточений літературою з мистецтва, мені завжди було цікаво що було далі в «Останньому дні Помпеї», як хлопці потрапили на «Пліт «Медузи» та на чому сидить Джоконда (у плані стільця, а не препаратів). Тож станкове мистецтво мене не влаштовує, виникає бажання «посмакувати» що було «до» та «після»...

- І скільки мальованих історій у Вас на сьогодні?

Мало, якщо порівнювати з Бараньком. Та незабаром надолужимо!!!

Решту інтерв'ю читайте на сomx.org.ua

Бесідував T.S.#501